Близько 4% опитаних українців стали жертвами зґвалтування у дитинстві, 23% ‒ сексуального насилля або домагань. Про це пише «Українська правда».
Водночас 21% українців заявили, що звинувачують у сексуальних злочинах жертву, а не лише ґвалтівника.
Про це свідчить соціологічне опитування агенції FAMA, проведене на замовлення Центру гідності дитини Українського католицького університету (УКУ).
Близько 40% серед тих, хто зазнав сексуального насилля чи домагань у дитинстві, розповідали про ситуацію кому-небудь, трохи більше, 43%, – ні; а 17% – не дали відповіді на це запитання.
У сексуальному насиллі здебільшого звинувачують того, хто його чинить (77%), однак є такі респонденти, які бачать провину обох сторін (21%).
На думку респондентів, кривдниками неповнолітніх переважно є незнайомці (62%). На другому місце – некровні родичі (41%), потім друзі/однокласники (33%) або інші знайомі (32%).
Однак за даними RAINN, у 8 з 10 випадків сексуальне насилля вчиняється тим, хто добре знає жертву.
35% опитуваних бачать винуватця насилля стосовно неповнолітніх як людину у віці 35-49 років.
Ще 21% респондентів вважає, що жінки не можуть чинити сексуального насилля.
Загалом сексуальне насилля учасники дослідження трактують досить широко.
До цієї категорії відносять чимало дій сексуального характеру щодо неповнолітніх, від сексу до небажаних дотиків чи витріщання.
Немало таких дій вважаються сексуальним насиллям і стосовно дорослих.
Зокрема, йдеться про:
- примусовий оральний секс – його у повнолітньому віці відносять до сексуального насилля 64% респондентів,
- проституцію (64%);
- підглядання за оголеними людьми (65%);
- отримання небажаних повідомлень сексуального характеру (69%);
- отримання небажаних інтимних фото чи відео (73%);
- ексгібіціонізм (75%).
Відповідальними за попередження насилля щодо дітей учасники опитування називають у першу чергу батьків дитини (92%), далі – педагогів (52%), а також шкільних психологів/соціальних педагогів (34%) та правоохоронні органи (52%).
Однак в українських родинах не говорять про секс.
42% респондентів вперше довідались про секс від своїх друзів, а подібні розмови з батьками відбулись лише у 17% респондентів.
Помічними довідковими джерелами також були вчителі або вихователі (5%), книги (5%), розважальні фільми та відео (4%).
Відповідальними за секспросвіту учасники дослідження знову визнають батьків (93%). У цьому плані друзі дитини, яким довіряють у питаннях сексу, опиняються на останньому місці (5%).
Загалом українці розуміють важливість секспросвіти для дітей.
46% респондентів вважають її необхідно починати ще до 8 років, 80% – у віці 9-13 років, 92% – після 14 років.
“Освітня програма повинна адаптуватись до віку слухача та включати не лише огляд анатомічних відмінностей між хлопчиками та дівчатками та, власне, репродуктивну функцію організму, але й теми, пов’язані із прийняттям себе та своєї сексуальності, гендерної рівності, безпеки в Інтернеті тощо”, – пишуть FAMA.
Третина (33%) українців сексуально активними стали у віці 16-17 років, ще 51% – після досягнення повноліття. І здебільшого перший секс трапляється з більш досвідченим партнером або партнеркою, кажуть соціологи.
Молодше покоління раніше дізнається про секс, ніж попередні покоління. 66% вікової групи 16-35 дізнались про секс до 13 років, серед 36-55 таких – 52%.
До “практичних занять” молодь також переходить раніше, ніж старше покоління.
Слово “секс” в українців викликає такі емоції, як кохання, задоволення, ніжність, довіра, збудження, відповідальність.
Сексом у віці 14-15 років займалися 14% респондентів віком 16-35 років та 7% респондентів віком 36-55 років.
Сексу до 13 років теж побільшало: ним займалися 3% серед респондентів 16-35 років і 1% серед респондентів 36-55 років.
“Ми майже нічого не знаємо про статистику сексуального насилля над дітьми в Україні”, – з таким запитом на початку 2021 року до агенції FAMA звернулися представники Центру гідності дитини.
Тема сексуального насилля в Україні табуйована та дуже чутлива, кажуть автори дослідження. Тому вони вирішили підготувати це дослідження і створити програми секс-просвіти у дитсадках і школах.
Дослідження проводили 6-19 серпня методом face-to-face рекрутингу та самозаповнення анкет респондентами.
Загалом у ньому взяли участь 1600 респондентів віком від 16 до 55 років. Опитування проводили в усіх регіонах, окрім тимчасово окупованих територій.
Похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 2,5% для показників близьких до 50%.