Розвиток м’ясної галузі в Україні дозволив би переробляти значну частину фуражного зерна у продукцію з вищою доданою вартістю. Що заважає? Матеріал «Економічна правда» Миколи Бабенко, керівника Асоціації “М’ясної галузі” та “Центру підвищення ефективності в тваринництві”
Ціни на м’ясо у світі ростуть. Найбільше здорожчала свинина. У другому кварталі 2022 року світова ціна на неї зросла на 60%. Світовий ріст цін був прогнозованим через здорожчання кормів ще у 2021 році.
Але і в Україні ціни на свиней зросли на 50% у порівнянні з довоєнними, встановивши антирекорд за весь період незалежності України. У той же час ціни на сировину для кормів в Україні зменшилися вполовину, а на деяку сировину в рази (корми займають до 80% собівартості).
Особливо в часи зовнішньої загрози ми не можемо нехтувати внутрішніми загрозами продовольчій безпеці України. Одночасно виборюючи свободу і незалежність потрібно про забезпечення базових потреб і населення, і захисників України.
Більшість людей в Україні вже звикли, що витрати на їжу складають половину, а то й більше їхніх доходів. Однак так не повинно бути. Такі витрати є у найбідніших країн Африки.
В країнах ЄС, куди Україна впевнено рухається, витрати на їжу складають в 3-6 разів менше ніж в Україні, тобто 10-20% доходів. Так, рівень доходів в країнах ЄС вищий, але і ціни на продукти харчування часто були нижчі, ніж в Україні.
Змінити ситуацію можна лише через розвиток галузей харчової промисловості, що створюють додану вартість та здатні наситити внутрішній ринок продуктами харчування за доступними цінами.
Умови в нашій державі для цього є, навіть під час війни. А в деяких галузях, як наприклад, мʼясна, через війну і блокування експорту зерна і падіння цін на нього, умови навіть більш сприятливі для збільшення виробництва в рази у порівнянні з довоєнними.
У 2022 році свинарство, крім рентабельності інвестицій понад 100%, могло б ще стати альтернативним каналом збуту зернових, експорт яких виявився заблокованим.
Штучні перепони для розвитку галузі
Україна може стати з імпортера свинини – провідним в світі експортером – експорт до 2 млн тонн, забезпечити внутрішній ринок ще 1 млн тонн свинини за доступними цінами.
А головне – це додана вартість 6 млрд євро щороку від мʼясної галузі та свинарства. Але це залишається лише в розрахунках.
Аграрії піднімають ціни на свиней щотижня. Ми вже перейшли рекордну ціну за весь час незалежності України – 60 грн за кілограм живої маси. Для розуміння: вихід чистого м’яса – близько 50%, тобто 120 грн за кілограм.
Якщо додати транспортування, послуги забою, транспортування до торгової мережі, націнку торгових мереж – ціна свинини становитиме 150 грн за кілограм і більше. До війни роздрібна ціна свинини була близько 100 грн за кілограм.
До того ж м’ясопереробні підприємства зіштовхнулись з небажанням торгових мереж акцептувати нові підвищені ціни. Ми розуміємо, що підняття цін на мʼясо вдарить по покупцях, але у мʼясопереробних підприємств немає іншого варіанту ніж піднімати ціни.
Проблему визнав і голова парламентського комітету податкової та митної політики Данило Гетманцев після зустрічі з представниками Асоціації “М’ясної галузі”, зазначивши, що критична ситуація у галузі впливає на основу національної продовольчої безпеки України в період війни.
Зростання цін відбувається через катастрофічний дефіцит свиней в Україні. Впродовж 10 років Україна не забезпечувала внутрішнє споживання на 100% власним виробництвом, завжди був імпорт.
Кілька років наша країна була в ТОП-10 найбільших в світі імпортерів свинини.
До зменшення поголівʼя свиней привела в тому числі і заборона Держпродспоживслужби з жовтня 2021 року на ввезення генетики свиней. Поголів’я в Україні скоротилось на третину.
Офіційне пояснення полягало в тому, що в Польщі виявили африканську чуму свиней у воєводствах, що межують з Україною. Але там АЧС у цих воєводствах Польщі фіксується впродовж минулих п’яти років. Весь цей час її не помічали?
Так чи інакше, законодавство ЄС не накладає обмежень на транспортування свиней через такі регіони транзитом, тому що ніякої загрози перенесення АЧС для свиней у машинах немає.
На додаток, у 2023 році в Україні вступає в дію закон “Про ветеринарну медицину”, адаптований до вимог ЄС, який прямо позбавляє Держспоживслужбу можливості внесення заборон з цієї причини.
За рік свинокомплекси за технологією мають замінити до 40% маточного поголів’я. Замінити їх 8 місяців не було чим. Через це в Україні почалось стрімке зменшення поголів’я свиней.
Додалось ще руйнування ферм та вимушена депопуляція свиней на окупованих та прифронтових територіях. Пропозиція на ринку стрімко впала, а оперативно подолати дефіцит завадили дії чиновників, що стало великою проблемою в умовах війни.
Виглядає так, що проблеми продовольчої безпеки не хвилюють тих, хто має дбати щоб їх не було. Ексчиновника Держпродспоживслужби, який видав розпорядження про блокування імпорту генетики свиней, після звільнення, прийняли на керівну посаду в Мінагрополітики.
Який вихід із ситуації?
Асоціація “М’ясної галузі” запропонувала скасувати вимогу інспектування підприємств ЄС, які мають єврономери (інспектовані ветеринарними службами ЄС), тобто автоматично надавати право на постачання генетики в Україну.
Зараз прийняті для умов воєнного часу нормативні акти дозволяють ввезення лише чистопородного поголів’я, тобто прабатьків, нас це не влаштовує, це довго, нам терміново потрібно починати з батьківського поголівʼя.
Від прабатьків потомство піде на м’ясокомбінат через два роки, від батьківськогостада – через рік. У нас обмаль часу! У нас псується зерно, а ціни на мʼясо наздоганяють ціни в ЄС. Тільки в ЄС купівельна спроможність населення в 5-6 разів вища.
Продовольство сьогодні більш тверда валюта, ніж раніше були нафта і газ. В цій ситуації розвиток харчових галузей України дозволив би перейти від експорту аграрної сировини, переважно зерна, до експорту продуктів з більшою доданою вартістю, що дозволить створити нові робочі місця, наповнити податками бюджет і одночасно тримати ціни на продукти доступними населенню в Україні.
Особливо важливо це в умовах логістичної кризи через війну. М’ясо вдесятеро дорожче зерна. Тобто потребує вдесятеро менше логістичних можливостей для експорту. Через блокування портів логістичні можливості України зменшились.
Вирішити цю проблему можна було б через переорієнтацію на експорт м’яса і продуктів переробки. Якщо Україна доведе поголів’я свиней хоча б до рівня Нідерландів чи Данії – до 1 млн свиноматок, галузь свинарства України буде споживати додатково 10 млн тонн зернових.
До війни ми вирощували 100 млн тонн, з них понад 50 млн тонн експортували. У 2022 році прогнозується врожай 50-70 млн тонн, тобто свинарство – альтернативний споживач до половини фуражного зерна – кукурудзи, ячменю, пшениці та продуктів переробки соняшника та сої.
Є й інші галузі, які можуть наростити виробництво: молочна галузь, птахівництво та ін. За своїм потенціалом Україна може увійти до ТОП-5 виробництва м’яса в світі.
Якщо порти не розблокують до нового врожаю, частина агропідприємств буде змушена знищувати частину збіжжя, адже кукурудза і соняшник відносно швидко псуються. Їх не можна зберігати роками, як сою, ячмінь чи пшеницю.
Що з цим робить держава
12 травня 2022 року Верховна Рада прийняла закон, який дозволяє транзит свиней там, де він був заблокований. 25 травня 2022 року його підписав Президент. Є постанова Кабінету Міністрів від 7 травня 2022 року, яка теж має полегшити життя нашим галузям.
Але розвиток галузей гальмується через низку підзаконних актів Держпродспоживслужби, які не розблокували повною мірою поставки, необхідні для збільшення поголів’я.
Переконаний, що підтримка від держави буде. Це видно і з позиції Данила Гетманцева, який очолює парламентський комітет з податків, фінансів та митниці, а також є секретарем Національної ради відновлення України.