Сьогодні педагоги мають змінити свою роль учителя на роль ментора або коуча та оволодіти навичками формування психологічної адаптації учнів, створивши, до прикладу, гуртки психологічної допомоги. Також важливо відкривати та розвивати центри кар’єри при закладах освіти та оновлювати систему профорієнтації в школі з орієнтацією на галузі майбутнього. Заклади освіти І-ІV рівнів акредитації (університети, академії, коледжі, професійні центри) мають стати місцем підвищення кваліфікації. Публікуємо матеріал Андрія Атрощенка, керівника платформи Career Hub ГО Центр “Розвиток КСВ”, спеціально для УП.
Загальні вимоги до професії майбутнього – це, в першу чергу, кросдисциплінарність та готовність навчатися протягом усього життя, оскільки зараз розвиток технологій і необхідних сучасному ринку праці актуальних навичок буквально випереджають час. Багато чого залежить від швидкості трансформації та адаптації класичної системи вищої та професійно-технічної освіти до нових умов.
На фахівців та фахівчинь яких галузей буде стійкий попит на ринку праці у післявоєнний період та яку спеціальність обрати
Рекомендації щодо роботи майбутнього в Україні до 2025 року під впливом наслідків повномасштабної війни згідно дослідження “Future of Work 2030: Як підготуватися до змін в Україні” з урахуванням змін спричинених повномасштабною війною
Безпека та оборонна промисловість
Українська military-tech сьогодні є однією з галузей, яка найбільш стрімко розвивається. Звісно, це диктат часу та ситуації, що склалася у зв’язку з військовою агресією країни, яка межує з нами на сході. У той же момент, дуже важливим є те, що фактично Україна не просто захищає себе, ми є випробувальним майданчиком для всіх інноваційних світових технологій у сфері оборони та безпеки, починаючи від засобів індивідуального захисту і стрілецької зброї, закінчуючи безпілотними літальними апаратами та сучасними ракетними системами. Важливо, що це дуже наукоємна галузь із великою доданою вартістю.
Сьогодні ми, першочергово, сконцентровані на захисті себе та відстоюванні нашої Незалежності й території, але в майбутньому ця галузь може стати одним із локомотивів економіки, оскільки всі країни будуть купувати у нас зброю, яка розроблена під впливом сучасної війни, розгорнутої на території України. Щобільше, я впевнений, що це фактично відродить українське ракетобудування, оскільки саме зброя стримування буде знаряддям, побудованим на ракетних технологіях. Сподіваємося, що й українські супутники знову будуть контролювати, у тому числі й територію нашого ворога.
Окремим напрямом є правоохоронний сектор. Професійне та вчасне документування різного виявлення військових злочинів, вчинених на нашій території та доведення до ухвалення вироків щодо них – все це також гігантський пласт роботи, яку вже і так виконують правоохоронці. Цей сектор особливо потребує спеціалістів з громадської безпеки.
Говорячи про професії в цій сфері, хочеться зазначити велику роль IT, кібербезпеки та інженерії, які вже є затребуваними останні кілька років. Виготовлення обладнання на території України та його опанування – також наші виклики. Я не кажу вже про велику кількість операторів різного роду устаткування управління ракетними системами, безпілотними літальними апаратами, безпілотними машинами, наземними механізмами; такі фахівці будуть на вагу золота. До речі, ця спеціалізація дуже просто може трансформуватися в цивільну спеціальність у багатьох галузях і сферах.
Окремо хочеться виділити спеціалістів з гуманітарного розмінування, бо Державна служба з питань надзвичайних ситуацій, а також інші підрозділи, де існують спеціалісти саперної справи, будуть затребувані ще багато років. Звісно, дана робота небезпечна, але сучасні технології “докладуть руку”: вже існують машини дистанційного розмінування, дрони, які сканують території та виявляють вибухонебезпечні предмети, проте, зрештою, вилучати їх та знешкоджувати доведеться фахівцям піротехнічних підрозділів.
Авжеж, у контексті розмінування територій варто згадати й професію оператора/ки дронів. Згідно вже оновленого класифікатора професій, ця спеціальність має назву “пілот/ка безпілотного літального апарату”. Ми ще довго будемо застосовувати дрони для розмінування територій. А ще вони допоможуть у відновленні аграрної сфери, яка дещо втратила позиції після початку повномасштабної війни.
Напрями навчання фахівчинь та фахівців:
- військова справа;
- охорона правопорядку;
- правоохоронна та розслідувальна діяльність;
- саперна справа;
- інформаційна та кібербезпека;
- аеророзвідка;
- інженерія тощо.
Будівництво
В перспективі десятиліть, галузь будівництва буде однією з пріоритетних для розвитку в Україні. Це пов’язано, в першу чергу, з процесом відбудови та відновлення. Перед спеціалістами/ками постануть важливі виклики: облаштовувати бомбосховища, будувати міцніші конструкції будинків, передбачати енергонезалежність домогосподарств та підприємств, максимально ефективно використовувати енергоощадні технології.
Вже цього року буде зведена перша школа за допомогою будівельного 3D-принтера. І якщо ми говоримо про сферу будівництва і фахове розгалуження в ній, маємо згадати про операторів різних будівельних автоматів та інших механізмів, а також архітекторів та урбаністів, які займаються плануванням комфортного та естетичного міського простору. Але обрати урбаністику в якості майбутньої професії – це не лише про можливість побудови більш комфортних і привабливих міст, ніж до вторгнення. Значна частина військових та цивільних отримають інвалідність через війну і це породжує потребу зробити міста України більш інклюзивними. Цим, власне, і займатимуться урбаністи.
Крім будівельників, архітекторів та урбаністів, високий попит буде на фахівців/чинь із автоматизації будівництва, матеріалознавства та технології матеріалів, енергетики, керування будівельною технікою тощо.
Напрями навчання фахівчинь та фахівців:
- архітектура;
- інженерія;
- урбаністика;
- автоматизація будівництва;
- матеріалознавство та технологія матеріалів;
- енергетика;
- керування будівельною технікою тощо.
Медичні послуги та охорона здоров’я
Вплив війни на сферу медичних послуг та охорони здоров’я сьогодні важко переоцінити. Ми живемо в умовах перманентного стресу, тому якісна психологічна, а часто й психіатрична допомога є обов’язковою. Особливої уваги потребують військові, які отримали каліцтва на війні, поранення різного ступеня, тому якісні послуги реабілітації стануть нагальною потребою.
Отже, реабілітолог, безсумнівно, є ключовою професією майбутнього в Україні. Сюди також відноситься протезування, а також виготовлення самих протезів на 3D принтерах чи іншому сучасному устаткуванні. Що стосується інших професій у сфері медицини, то варто зазначити до переліку пріоритетних хірургів та терапевтів (сімейних лікарів).
Напрями навчання фахівчинь та фахівців:
- біоінженерія;
- хірургія та анестезія;
- кардіологія;
- реабілітологія;
- протезування;
- психотерапія та психіатрія;
- фізіотерапія;
- ерготерапія тощо.
Аграрна галузь
Аграрна сфера залишається одним із провідних напрямів діяльності в Україні навіть в умовах війни. Сучасні агрономи із задоволенням впроваджують та використовують нові технології у роботі. До прикладу, з кожним роком все більш популярним стає використання супутникових знімків для аналізу стану полів та вирощуваних культур; тому сучасна агрономія – це багато в чому робота з даними. До слова, зараз активно розвивається новий цікавий напрямок – агро IT, коли об’єднуються знання з агрономії та програмування. За цим велике майбутнє.
Оператор аграрного дрона – також професія сьогодення. За допомогою літальних апаратів вони займаються обробкою полів, вивченням їх стану, збором даних про посіви та багато іншого. Великого значення набувають спеціальності, фахівці та фахівчині яких займаються моніторингом, відновленням та розробкою заходів щодо збереження та охорони довкілля.
Напрями навчання фахівчинь та фахівців:
- біотехнології;
- генетика;
- агрономія;
- тваринництво;
- логістика;
- автоматизація агротехніки;
- лісництво;
- харчові технології тощо.
Енергетика
Енергетична галузь в Україні показала свою стійкість і, одночасно, значну важливість. Енергетика, безперечно, є галуззю майбутнього, ба більше – галуззю, без якої майбутнє неможливе.
Які перспективні професії для сучасної молоді є в цій сфері? Безліч: від монтажників до інженерів. До переліку можна віднести професії, пов’язані з екологією, оскільки частина залученої електроенергії країни генерується за рахунок перетворення різного роду природних джерел енергії. Водночас, ми побачили, що в умовах агресії диверсифікація потужностей, в тому числі й атомної електроенергетики, залишається досить актуальною. Важливо, що частиною енергетичного сектору є нафто- і газовидобувна сфера. Україна має власні родовища як газу, так і нафти. Спеціалісти/ки нафтогазового напряму в галузі енергетики є затребуваними нині та залишаться такими в майбутньому.
Напрями навчання фахівчинь та фахівців:
- інженерія;
- електрика;
- монтажна справа;
- атомна енергетика;
- відновлювана енергетика;
- ремонт та обслуговування мереж;
- енергоефективність
- нафто- та газовидобування;
- нафтопереробка тощо.
IT та цифрові технології
Говорячи про IT, хочеться зазначити, що це, мабуть, друга “Українська житниця”, яка приносить значну кількість валютної виручки. Дану сферу можна віднести до галузей майбутнього, адже ми сучасні вже не уявляємо себе без програмних рішень, автоматизації та модернізації багатьох процесів. Так, звісно, що деякі креативні професії ймовірно можуть бути витіснені штучним інтелектом, як це і прогнозували футурологи: Email-маркетологи, контент-креатори, копірайтери, дизайнери, але тут також постає питання щодо деяких етичних норм, авторського права тощо.
IT зараз – це також кросдисциплінарна історія, адже спеціалісти/ки цієї галузі затребувані, бо відділи айті-фахівців присутні фактично у всіх галузях. Стати айті-фахівцем/чинею можна не тільки закінчивши ЗВО чи ЗПТО, а й пройшовши короткочасні курси, а можливості роботи на фрилансі фактично зроблять ваш ноутбук персональним робочим місцем.
Напрями навчання фахівчинь та фахівців:
- програмування;
- розробка мобільних застосунків;
- data інженерія;
- системна аналітика;
- інформаційна та кібербезпека;
- адміністрування баз даних;
- інтернет-маркетинг;
- проєктування комунікаційних мереж;
- монтаж та обслуговування тощо.
Відновлення територій та соціальний захист
Відновлення території – не просто відбудова, а, в першу чергу, розмінування територій та реінтеграція населення. Тому підготовка соціальних працівників та фахівців по реінтеграції громад є вкрай важливим завданням держави, без цього ми не зможемо повноцінно почати роботу з українцями, які зараз проживають на тимчасово окупованих територіях.
Напрями навчання фахівчинь та фахівців:
- пошуково-рятувальні роботи;
- гуманітарне розмінування територій;
- психологія та психотерапія;
- соціальна допомога;
- пожежна охорона;
- юриспруденція;
- реабілітація тощо.
Промисловість і приватне підприємництво
Без промисловості та приватного підприємництва неможлива перемога, той внесок, який робить саме бізнес є недооціненим, адже він набагато швидше відгукується на потреби як фронту, так і цивільних людей.
Ми з вами пережили часи, коли економіка та банківська система витримала ледь не найскрутніші етапи свого функціонування, і вже всі знаємо наскільки швидко громадяни можуть релокувати бізнес, адаптувати його до умов війни, почати виробництво, повʼязане як із дронами, так і з безпілотними літальними апаратами. СЕО не забували й про власних співпробітників, що демонструє високий рівень корпоративної соціальної відповідальності в країні.
Якщо ми говоримо про професії майбутнього у сфері підприємницької діяльності, то бізнес – це взагалі драйвер. Він наближає майбутнє. Мені особисто подобається фраза, яку я почув: “Майбутнє вже настало, воно просто нерівномірно розподілене по земній кулі”. Так само воно нерівномірно розподілене і в Україні, маємо сприяти його поширенню та розгалуженню.
Напрями навчання фахівчинь та фахівців:
- підприємницька діяльність;
- управління персоналом;
- інженерія;
- облік і аудит;
- матеріалознавство;
- автоматизація виробничих процесів;
- законознавство;
- менеджмент;
- економіка тощо.
Інформація про інші перспективні галузі та професії, а також про навчальні заклади України для здобуття відповідної освіти міститься у Ґайді “На кого вчитись після школи?”. Він репрезентує результати досліджень платформи Career Hub та Інституту Освітньої Аналітики. Ґайд підготовлений за підтримки USAID у рамках програми “Мріємо та діємо”.