Олена Гуменюк, заступник Любарського селищного голови з питань економічного розвитку та інвестицій в рамках проекту «Інтегроване просторове планування для об’єднаних територіальних громад» здійснила робочий візит до країн Скандинавії з метою перейняти досвід просторового планування території.
За її словами, попередньо Любарська ОТГ увійшла до переліку 30 ОТГ, відібраних за результатами відкритого конкурсу заявок програми “Інтегроване просторове планування для об’єднаних територіальних громад”, що організована CANactions School for Urban Studies за підтримки Європеської Програми “U-LEAD з Європою”.
“Ми маємо знати куди рухатись, причому в тандемі із стратегією держави, області, маємо знати, де ми будемо за 10 років. Планування необхідне, адже якщо ми не плануємо, ми розвиваємося не систематично, а хаотично, іншими словами – як попало. Саме це мотивувало подати заявку на участь у програмі, за рахунок якої відбулася поїздка” – зазначила Олена Гуменюк.
Протягом наступного року, робоча група із експертами CANactions School, Житомирського Центру розвитку місцевого самоврядування за підтримки Європеської Програми “U-LEAD з Європою” розблятиме схему спросторового планування Любарської ОТГ.
Про поїздку розповідає Олена Гуменюк:
“В день приїзду ми здійснили екскурсію по місту Мальме (Швеція). Найбільше вразило те, що при населенні 301 тис. чол . у місті немає заторів, адже майже всі їздять на велосипедах. В цей же день ми здійснили візит в лабораторію STPLN. Також відвідали університет Мальме, BID (агенцію розвитку регіону Sofielund). Вона займається викупом неякісної нерухомості, проводить ремонт та здає їх в оренду.
Протягом поїздки відбулися зустрічі із адміністрацією комуни Lejre (Данія), керівником просторового планування – Нільсоном Рольфом Якобсеном. 10 років тому в Данії пройшла реформа децентралізації, із 271 муніципалітету (ОТГ) утворили 98. На рівні муніципалітету (ОТГ) обов’язково має бути муніципальний план просторового планування, здійснюється детальний аналіз кожного села, вивчаються його особливості, визначаються ті села, в яких можлива забудова.Таким чином, складається план на 10-15 років і системно впроваджується.
Відвідали ми і депресивне село Rostonga (Швеція), яке є прикладом згуртованості населення щодо вирішення власних проблем: активні мешканці створили громадську організацію, об’єднавши небайдужих жителів, яка утворила дивелоперську компанію, що має на меті викуп пустих, занедбаних будівель на території села, які потім оновлює їх та здає в оренду. Де вони взяли кошти для купівлі? Самі жителі зібрали близько 500 тис крон за 10 тижнів… Жителі викупили стару будівлю залізничної станції, в 1961 році там ходив останній потяг. Нині на першому поверсі працює хаб, на другому ресторан. За мінімальну плату вони здають це приміщення в оренду, кошти ідуть на розвиток села, для них головне – соціальний ефект. Це ще раз підкреслює те, як від самих мешканців залежить їх життя, від їхнього бажання розвивати свою місцевість та краще жити. І зовсім байдуже де ти проживаєш, чи в Україні чи в Швеції.
Датчани та шведи, народ, який все продумує наперед, я захоплююся ними. Ми відвідали данський промисловий симбіоз (освітній центр Абсалона), так звана колаборація бізнесу. Що це значить? Є група підприємств, які займаються різними видами діяльності, відходи одного підприємства стають ресурсом для іншого. Симбіоз є комунальним підприємством та виступає посередником між ними. Так внаслідок переробки твердих побутових відходів отримують біогаз, який наближують до природного, та в результаті забезпечують опалення підприємств на цій території та міста. Підприємство, яке використовує деревину зобов’язане висадити її . Стічна вода проходить декілька етапів очистки та використовується 7-8 разів для технологічних потреб. Вони дуже бережно відносяться до природи та раціонально використовують ресурси. Вони займаються цим 50 років. Внаслідок такої колаборації, тобто співпраці вони зуміли зменшити викиди СО2 в атмосферу на 40%. Бізнес та муніципалітет отримали 24 млн прибутку”, – зазначила Олена Гуменюк