З метою реалізації державної політики у сфері санітарного законодавства, Любарське районне управління ГУ ДПСС в Житомирській області, з травня по листопад місяці поточного року здійснювало, в межах доведеного Плану, лабораторний контроль за якістю води питної .
Об’єктами моніторингового спостереження були діючі в районі підприємства питного централізованого водопостачання, навчально–виховні заклади різних рівнів, лікувально–профілактичні, інші соціально значимі установи, а також окремі децентралізовані джерела громадського користування.
Мета моніторингу – виявлення факторів, що не виключають шкідливого впливу на здоров’я населення, їх оцінка щодо ризиків в санітарно–гігієнічному та протиепідемічному відношенні.
Гігієнічна оцінка безпечності та якості води питної проводилась за показниками епідемічної безпеки (мікробіологічні, вірусологічні), санітарно – хімічними (органолептичні, фізико–хімічні, санітарно-токсикологічні) і вибірково радіологічними.
Доставлена вода за вищезгаданими показниками досліджувалась в ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України». 3а отриманими сумарно результатами кожний другий зразок не відповідав вимогам діючих державних саннорм і правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Причому, в загальній структурі, питома вага бактеріально забрудненої води складала 48%, не відповідали стандарту за хімічним складом 64 відсотки, за органолептикою – 38 %.
Із 3-х проб, що були випробовувані за показниками радіаційної безпеки у воді, відібраній із артезіанської свердловини Новочорторийського ДАТ, виявлено перевищення гранично нормативного значення по питомій сумарній альфа-активності. Для вивчення природи ізотопу, що спричиняє перевищення допустимого рівня, доцільно додатково дослідити воду у столичних лабораторіях радіологічного профілю.
Із 17-ти проб, що були відібрані в закладах дошкільної освіти, лише Глезненнський, Привітівський та Горопаївський користуються питною водою гарантованої якості. В цілому, з дитячих садочків не відповідали вимогам: 6 зразків – за окремими санітарно-хімічними показниками, 4-по органолептиці та 10 виявились з бактеріями групи кишкової палички чи іншою загрозливою мікрофлорою. У воді з відомчих шахтних колодязів Березівського, Житинецького, В. Деревичівського ЗДО виявлено нітрати.
При аналізі якісних показників води питної, що використовуються у школах – чи не кожний другий зразок мав перевищення нормативних значень по мікробіологічному забрудненню, 42% – не відповідали стандартам за органолептикою, 63% – за хімічним складом. Стрижівська, Привітівська, Горопаївська, Глезненська ЗОШ для харчових, питних та інших протреб користуються водою належної якості.
Велике занепокоєння викликає питна вода, що споживається в Любарській гімназії №1, Юрівському, Гринівецькому,Борушківецькому НВК, спецшколі – інтернат, Гізівщанській, Меленецькій , Бичівській, В.Волицькій та ряду інших загальноосвітніх шкіл.
Чи варто особливо загострювати увагу на якісних показниках води із зношених розподільчих мереж, коли із досліджених 15-ти артезіанських свердловин різного підпорядкування, в 14-ти виявлено перевищення по вмісту заліза, або загальній твердості. На сьогодні, надзвичайно гостро стоїть проблема знезалізнення води перед подачею її до трубопроводів. Також сучасні технології доочищення передбачають і фільтраційні процеси. Адже, крім ризиків для здоров’я, надлишок заліза, несе в собі негативний чинник з естетичних і побутових міркувань. Саме, при контакті з повітрям, залізо надає питній воді мутності, жовто-бурого забарвлення, металічного присмаку.
В районі, крім комунального та відомчого водогонів, діють ще 7 сільських. Із 25-ти зразків води з них досліджених, 24 не відповідали нормативним за окремим хімічним складом та кожний третій по бактеріальній забрудненості. В артсвердловині та розподільчій мережі Юрівського водогону фактичний вміст нітратів перевищує нормативні значення чи не втричі.
Слід також наголосити на якості води з децентралізованих джерел. Рідко вже де є шахтний колодязь, в якому б вміст нітратів не перевищував би допустимі значення. Крім того, саме така вода не гарантує і епідемічної безпеки, бо надходить з поверхневих горизонтів. Ігнорування щорічною санітарно-технічною очисткою криниць, з обов’язковою профілактичною дезінфекцією води в них, мають бути врахованими, як власниками індивідуальних джерел і особливо господарниками, якщо такі шахтні колодязі відносяться до громадського користування.
Невідповідність води питної санітарному законодавству є суттєвим чинником для здоров’я споживачів. Саме сечо – кам’яну хворобу та інші проблеми зі сторони органів травлення, серцево-судинної, ендокринної та інших систем напряму пов’язують з питною водою неналежної якості.