Протягом століть у виробництві посуду значне місце посідали скло, фарфор, фаянс, метал. В теперішній час для цих потреб широко застосовуються чисельні полімерні матеріали.
Ніхто не стане заперечувати, що одноразовий посуд, тара і упаковка з них, в багатьох відношеннях, дуже зручні і спрощують людям життя. Адже від умов зберігання харчових продуктів та продовольчої сировини значною мірою залежить їхня подальша споживча якість. Саме належна упаковка захищає продукти від мікробного забруднення, подальшого висихання, надмірного зволоження чи окислення, різких коливань температури, поглинання сторонніх запахів чи зміни смаковихякостей.
Проте, тривалий контакт полімерних матеріалів з харчовим асортиментом призводить і до міграції з пакувальної тари в нього цілого ряду токсичних чинників. Саме в переважній більшості посуду з пластику не можна заморожувати воду чи молоко або підігрівати в ньому їжу в мікрохвильовій печі.
На жаль, непоодиноко, можна спостерігати, як на ринках чи в інших місцях стихійної торгівлі, заготовлене в приватному секторі молоко реалізується в пластикових пляшках з під вже використаних різноманітних напоїв. А, саме молоко, є найкращим адсорбентом, який миттєво забирає на себе все, що з ним контактує. І натомість, замість цілющого продукту, який ще називають «дієтою створеною самою природою», на домашній стіл потрапляє небезпечний коктейль, споживачами якого переважно є діти.
Фахівці застерігають, що при контакті з гарячою рідиною з пластикового посуду також виділяються хімічні сполуки, які можуть спричиняти захворювання нирок, печінки та провокувати рак. Постійне вживання спиртних напоїв з поліпропіленових стаканчиків також негативно позначається на нирках і поступово може призвести до втрати зору.
Нині в провідних країнах світу медики б’ють тривогу з приводу негативного впливу полімерів на організм людини. Науковцями , після проведених випробовувань, вже встановлено зв’язок між вживанням їжі з нього та зі змінами у роботі мозку, поведінці, ранньою статевою зрілістю. Також, при випробовуваннях на піддослідних тваринах, в останніх реєструвались гормональні порушення.
Невипадково, у світі стали суттєво обмежувати сферу застосування, а то і категоричну відмову від пластику. Адже, крім шкоди здоров’ю, для розкладання цих далеко невивчених хімічних елементів у землі знадобиться не одна сотня років.
Поза конкуренцією, звичайно, є використання для упаковки паперу та картону. Різноманітний харчовий пластиковий посуд повинен бути маркованим. Крім виробника, назви матеріалу, на ньому слід обов’язково зазначати і його цільове призначення. У випадку відсутності таких реквізитів продаж посуду через торгівельну мережу або застосування в громадському харчуванні є неприпустимим.
«Для гарячих та холодних напоїв» чи «холодних напоїв» – саме такими написами, переважно маркуються вітчизняні вироби. У випадках виготовлення їх на сучасному імпортному обладнанні або завезення з інших країн, на виробах з пластику, має бути зображення виделки та келиха. Таке маркування є загальноприйнятим у Європі та свідчить, що посуд вироблений з матеріалу нетоксичної якості і може контактувати з харчовими продуктами.
До того ж, з метою охорони навколишнього середовища від вже використаної упаковки, вимагається також нанесення на неї і відповідного екологічного маркування. Саме за цими, визнаними цивілізованим світом, позначеннями у вигляді літер, цифр чи знаків встановлюється тип матеріалу, що був використаний у технологічному процесі виробництва. В подальшому проводиться відповідне сортування вже пластикового брухту та визначається спосіб щодо вторинної переробки його.
На сьогодні, порушена в цьому матеріалі проблема є досить актуальною. Адже, саме відсутність належної обізнаності, недотримання досить простих і необтяжливих рекомендацій створює загрозу не лише власному здоров’ю, але і завдає великої шкоди всьому довкіллю.
Любарське відділення ДУ «ЖОЛЦ МОЗУ»