За інформацією наданою Любарським районним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області на Любарщині спостерігається погіршення якісних показників води, як в мережах централізованого водопостачання, так і в шахтних колодязях.Так, із 550 випробовувань за санітарно – хімічними показниками, 380 зразків або понад 66% не відповідали вимогам за хімічним складом чи органолептикою . З майже 500 проб, що досліджувались мікробіологічно, кожний третій зразок виявився бактеріально забрудненим.
Колодязі громадського користування практично не значаться на балансах в органах місцевого самоврядування. Згідно зі списками, що були отримані в попередні роки, тридцять з них за 2017 рік були охоплені моніторинговими дослідженнями ( сс.. Вигнанка, Пединки, Провалівка, Стрижівка, Іванківці, Меленці, Н. Любар, Юрівка, Борушківці, Коростки, смт. Любар). За результатами в більш чим 52 % зразків в дослідженій воді виявлено бактерії групи кишкової палички , а за санітарно – хімічними показниками – відсоток відхилень перевищив 73%.
Для недопущення виникнення отруєнь у дітей раннього віку життя водою, забрудненою нітратами, у 14 населених пунктах ( сс.Липне, Стрижівка, Кириївка, Вигнанка, Н. Чортория, Пединки, Гізівщина, Житенці, Борушківці, Меленці, Коростки, Горопаї , М. Браталів) проведено лабораторне обстеження 75 індивідуальних криниць. Отримані результати вражають, адже 46 з них виявились забрудненими бактеріями групи кишкової палички , а фактичний вміст нітратів перевищував допустимий норматив у 60 зразках (80%). Для попередження малюкової смертності, спричиненої нітратами, наказом обласного управління охорони здоров’я, передбачене попереднє дослідження води питної,яка використовуватиметься для потреб новонароджених і немовлят. Із 270 зразків,що були доставлені вагітними, у 188 отримане значення їх перевищувало допустимий норматив по цьому показнику. Про ступінь потенційної небезпеки для здоров’я від вживання такої води дорослими , не говорячи про дітей, переконувати зайве.
В минулому році, вперше за час моніторингового спостереження, із досліджених в обласному лабораторному центрі проб води питної із артезіанських джерел та шахтних колодязів (21) , в 11 виявлено невідповідність нормативним вимогам за показниками радіаційної безпеки. Це питання потребує невідкладного додаткового вивчення на базі відповідних профільних столичних лабораторій.
Мутність, загальна твердість (жорсткість) , залізо – це переважно показники , за якими джерела централізованого водопостачання не відповідають вимогам державних санітарних норм і правил № 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної , призначеної для споживання людиною». Практично назване є проблемою чи не для всіх водогінних мереж району . Термінового розв’язання це питання потребує в КП «Добробут», адже до нього прив’язане найбільше число водоспоживачів. 90% зразків води з цієї мережі, що були досліджені за бюджетні кошти, мали відхилення від допустимих, переважно по показнику заліза. В залежності від пори року фактичне значення його є нестійким. Наприклад, по вул..Медичній в с. Ст. Любар перевищення його складало до трьох разів, з артсвердловини по вул.1-го Травня смт. Любар – до десяти , а в Новолюбарській розвідній сітці граничне значення цього показника рівняється в 10 і більше разів. Артсвердловина , що знаходиться в с. Громада (район садиби Карпенко), має перевищення допустимого нормативу по питомій сумарній альфа – активності. Природа ізотопу, що провокує такі радіаційні випромінювання, не вивчена. Питання, пов’язані з водою, яку споживає населення, у серпні місяці розглядались на черговому засіданні виконкому селищної ради, але дієвих заходів, щодо поліпшення її якості, не вжито до цього часу.
В Юрівському сільському водогоні фактичне значення вмісту нітратів перевищує граничне майже в тричі. До того ж , вода з цієї свердловини не відповідає вимогам за радіологічними показниками. Під знаком запитання щодо радіаційної безпеки залишаються свердловина КП «Болохів» с. Стрижівка , Мотовилівського та Горопаївського сільських водогінних мереж.
БГКП ( бактерії групи кишкової палички) , загальне мікробне число , окремі умовно – та патогенні мікроорганізми – це показники епідемічної безпеки води. Саме вода питна в 2017 році провокувала на Житомирщині спалахи вірусного гепатиту «А» , в тому числі і в організованих дитячих колективах, серед яких і закритого типу. В теплий період року , а особливо з настанням спекотної пори, у водогінних мережах всіх форм власності , якість води за мікробіологічними показниками має різку тенденцію до погіршення.
Залізо – це той елемент, надлишок якого викликає захворювання крові, печінки, підшкірної клітковини. У воді з підвищеною жорсткістю недостатньо розчиняються мийні засоби побутової хімії, провокуючи алергійні стани. До того ж саме така вода здатна стати причиною сечокам’яної хвороби.
Нітрати – вже називають « міною затриманої дії». Хронічна нітратна інтоксикація є прямим чинником зниження захисних сил людського організму, а відтак виникнення цілого ряду хвороб, в тому числі й онкологічних. Для дітей першого року така вода складає потенційну небезпеку не тільки здоров’ю, але й життю.
Практично поза увагою залишається питання якості води, яка використовується для потреб діючих в районі чисельних молокоприймальних пунктів. За результатами випробувань , що проводилися у 2015 році, 80 % проб води з них не відповідала вимогам стандарту. Молоко за своєю природою є продуктом підвищеного епідемічного ризику. Бактеріально забруднена вода, якою миється молочне обладнання та інвентар, значно загострює такий ризик.
Вода – найважливіший елемент навколишнього середовища, необхідний для життя. В людському організмі загальний вміст її сягає 65 % його маси. Для того, щоб забезпечити нормальну роботу внутрішніх органів людини, питна вода має бути благоприємною в органолептичному відношенні, безпечною – в бактеріологічному і радіаційному , нешкідливою – за своїм хімічним складом.
До 2030 року, за прогнозами ЮНЕСКО, майже половина земної кулі зіткнеться з дефіцитом доброякісної питної води. Значна частина населення світу вже сьогодні живе в умовах «водного стресу».
За 2017 рік досліджено проб з джерел питно – господарського водопостачання:
Об’єкти питно – господарського водопостачання | Досліджено проб | ||||||||
За мікробіологічними показниками | Санітарно-хімічними показниками | Радіологічними показниками | |||||||
Всього | З них
незадов. |
% від’ємн | всього | З них незадов . | % від’єм. | всього | З них незадов.. | % від’ємн | |
КП «Добробут»:
За бюджетні кошти |
26 | 4 | 15,38 | 21 | 19 | 90,4 | 1 | 1 | 100 |
На платній основі (відомчий контроль) | 18 | 1 | 5,56 | 12 | 5 | 41,6 | – | – | – |
КП «Болохів» с.Стрижівка
За бюджетні кошти |
8 |
– |
– |
4 |
3 |
75 |
1 |
1 |
100 |
На платній основі (відомчий контроль) | 15 | 8 | 53,34 | 1 | – | – | – | – | – |
ОК «Краплинка» с. Липне
За бюджетні кошти |
7 |
1 |
14,29 |
8 |
– |
– |
– |
– |
– |
На платній основі (відомчий контроль) | 5 | 2 | 40 | 2 | 1 | 50 | – | – | – |
КП «Надія»: с. В. Волиця
За бюджетні кошти |
2 | – | – | 2 | – | – | – | – | – |
На платній основі (відомчий контроль) | 5 | – | – | 2 | 1 | 50 | 1 | – | – |
с.Мотовилівка
За бюджетні кошти |
2 |
– |
– |
2 |
– |
– |
– |
– |
– |
На платній основі (відомчий контроль) | 5 | – | – | 2 | 1 | 50 | 1 | 1 | 100 |
Юрівський сільський водогін :За бюджетні кошти |
6 |
– |
– |
6 |
6 |
100 |
1 |
1 |
100 |
На платній основі(відомчий контроль) | 5 | 1 | 20 | 2 | 2 | 100 | – | – | – |
Горопаївський сільський водогін :За бюджетні кошти |
3 |
– |
– |
3 |
– |
– |
– |
– |
– |
На платній основі (відомчий контроль) | 4 | – | – | 4 | – | – | 1 | 1 | 100 |
Новочорторийський відомчий водогін
За бюджетні кошти |
5 |
2 |
40 |
5 |
5 |
100 |
– |
– |
– |
На платній основі (відомчий контроль) | 10 | – | – | 3 | 3 | 100 | – | – | – |
Школи: За бюджетні кошти | 81 | 27 | 36 | 74 | 54 | 72,9 | – | – | – |
На платній основі(відомчий контроль) | 21 | 9 | 38,1 | – | – | – | – | – | – |
ДНЗ : За бюджетні кошти | 18 | 2 | 14,29 | 22 | 14 | 63,6 | 1 | 1 | 100 |
На платній основі(відомчий контроль) | 14 | 4 | 28,6 | 14 | 12 | 85,7 | – | – | – |
Вода з відомчих локальних мереж (КП «Ренет», «Агропродукт»,«Налтекс», «Відродження», ЛПЗ, ДЗОВ, ТОВ «Хмільницьке» та інші СГ підприємства)
За бюджетні кошти |
18 |
1 |
– |
19 |
9 |
75 |
– |
– |
– |
На платній основі(відомчий контроль) | 114 | 25 | 21,9 | 47 | 19 | 40,4 | 12 | 4 | 33,3 |
Громадські колодязі | 27 | 14 | 51,85 | 30 | 22 | 73,3 | 2 | 1 | 50 |
Індивідуальні колодязі з сімей з дітьми до 3-х років | 75 | 46 | 61,34 | 75 | 60 | 80 | – | – | – |
Джерела водопостачання у сім’ях в яких проживають вагітні (колодязі) |
– |
– |
– |
190 |
144 |
75,8 |
– |
– |
– |
ВСЬОГО: | 494 | 147 | 29,76 | 550 | 380 | 69,1 | 21 | 11 | 52,4 |
В т. ч.: за бюджетні кошти | 278 | 97 | 34,89 | 271 | 192 | 70,8 | 6 | 5 | 83,33 |
На платній основі(відомчий контроль) | 216 | 50 | 23,15 | 279 | 188 | 67,38 | 15 | 6 | 40 |
Середньостатистичні дані по воді питній
Найменування досліджуваних показників | Відсоток проб, що не відповідали стандарту | ||
За 9 місяців 2017 року | За 2017 рік в цілому | ||
Україна | область | район | |
Санітарно – хімічні | 7,1 | 36,9 | 66,0 |
Бактеріологічні | 10,1 | 29,1 | 29,0 |
Радіологічні | Інф.відсут. | 39,1 | 52,4 |