Кожний третій зразок дослідженої води на Любарщині не відповідає нормам

За інформацією наданою Любарським районним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області на Любарщині спостерігається погіршення якісних показників води, як в мережах централізованого водопостачання, так і в шахтних колодязях.Так, із 550  випробовувань  за санітарно – хімічними показниками,  380 зразків або понад 66% не відповідали  вимогам  за хімічним складом чи  органолептикою . З майже 500 проб, що досліджувались мікробіологічно,  кожний третій зразок виявився  бактеріально забрудненим.

Колодязі громадського користування практично не значаться на балансах в органах місцевого самоврядування. Згідно зі списками, що були отримані в попередні роки,  тридцять з них за 2017 рік  були охоплені моніторинговими дослідженнями ( сс.. Вигнанка, Пединки, Провалівка, Стрижівка, Іванківці,  Меленці, Н. Любар, Юрівка, Борушківці, Коростки, смт. Любар). За результатами  в більш чим 52 %  зразків в дослідженій   воді виявлено бактерії групи кишкової палички , а за санітарно – хімічними показниками  – відсоток відхилень  перевищив 73%.

Для недопущення виникнення отруєнь у  дітей раннього віку життя водою, забрудненою  нітратами,  у 14 населених пунктах  ( сс.Липне, Стрижівка, Кириївка,  Вигнанка, Н. Чортория, Пединки, Гізівщина, Житенці, Борушківці, Меленці, Коростки, Горопаї , М. Браталів) проведено лабораторне обстеження 75 індивідуальних криниць. Отримані результати вражають, адже  46 з них   виявились забрудненими бактеріями групи кишкової палички , а фактичний вміст нітратів перевищував  допустимий норматив  у 60 зразках (80%). Для попередження малюкової смертності, спричиненої нітратами, наказом обласного управління охорони здоров’я, передбачене попереднє дослідження води питної,яка використовуватиметься для потреб новонароджених і немовлят. Із 270 зразків,що були доставлені вагітними,   у 188 отримане значення їх перевищувало допустимий норматив по цьому показнику. Про ступінь потенційної небезпеки для здоров’я від вживання такої води дорослими , не говорячи про дітей, переконувати зайве.

В минулому році, вперше за час  моніторингового спостереження, із досліджених в обласному лабораторному центрі  проб води питної із артезіанських джерел та шахтних колодязів (21) , в 11 виявлено невідповідність нормативним вимогам  за показниками радіаційної безпеки. Це питання потребує невідкладного додаткового вивчення на базі відповідних профільних столичних лабораторій.

Мутність, загальна твердість (жорсткість) , залізо – це переважно показники , за якими джерела централізованого водопостачання не відповідають вимогам державних санітарних норм і правил № 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної , призначеної для споживання людиною». Практично назване є проблемою чи не для  всіх водогінних мереж району . Термінового розв’язання це питання  потребує в КП «Добробут», адже до нього  прив’язане найбільше число водоспоживачів. 90% зразків води з цієї мережі, що були досліджені за бюджетні кошти, мали відхилення від допустимих, переважно по показнику заліза. В залежності від пори року фактичне значення його є нестійким. Наприклад, по вул..Медичній в с. Ст. Любар перевищення його складало до трьох разів,  з   артсвердловини по вул.1-го Травня смт. Любар – до десяти ,  а в Новолюбарській розвідній сітці граничне значення цього показника рівняється в  10 і більше разів. Артсвердловина , що знаходиться в с. Громада (район садиби Карпенко), має перевищення допустимого нормативу по питомій  сумарній альфа – активності. Природа ізотопу, що провокує такі радіаційні випромінювання, не вивчена. Питання, пов’язані з водою, яку споживає населення, у серпні місяці розглядались на черговому засіданні виконкому селищної ради, але дієвих заходів, щодо поліпшення її якості, не вжито до цього часу.

В Юрівському сільському водогоні  фактичне значення вмісту нітратів перевищує граничне майже в тричі. До того ж , вода з цієї свердловини не відповідає вимогам за радіологічними показниками. Під знаком запитання щодо радіаційної безпеки залишаються свердловина КП «Болохів» с. Стрижівка , Мотовилівського та Горопаївського сільських водогінних мереж.

БГКП ( бактерії групи кишкової палички) , загальне мікробне число , окремі умовно – та патогенні мікроорганізми  – це показники епідемічної безпеки води.   Саме вода питна в 2017 році провокувала  на Житомирщині спалахи вірусного гепатиту «А» , в тому числі і в організованих дитячих колективах, серед яких і закритого типу. В теплий період року , а особливо з настанням спекотної пори, у водогінних мережах всіх форм власності , якість води за мікробіологічними показниками має різку тенденцію до погіршення.

Залізо – це той елемент, надлишок якого викликає захворювання крові, печінки, підшкірної клітковини. У воді з підвищеною жорсткістю недостатньо розчиняються мийні засоби побутової хімії, провокуючи алергійні стани. До того ж саме така вода здатна стати причиною сечокам’яної хвороби.

Нітрати – вже називають « міною затриманої дії». Хронічна нітратна інтоксикація є прямим чинником зниження захисних сил людського організму, а відтак виникнення цілого ряду хвороб, в тому числі й онкологічних. Для дітей першого року  така вода складає потенційну небезпеку не тільки здоров’ю, але й життю.

Практично поза увагою залишається питання якості води, яка використовується для потреб діючих в районі чисельних молокоприймальних пунктів. За результатами випробувань , що проводилися у 2015 році,  80 % проб води  з них не відповідала вимогам стандарту. Молоко за своєю природою є продуктом підвищеного епідемічного ризику. Бактеріально  забруднена вода, якою миється молочне обладнання та інвентар, значно загострює  такий ризик.

Вода – найважливіший елемент навколишнього середовища, необхідний для життя. В людському організмі загальний вміст її сягає 65 % його маси. Для того, щоб забезпечити нормальну роботу внутрішніх органів людини,  питна вода має бути благоприємною в органолептичному відношенні, безпечною – в бактеріологічному і радіаційному ,  нешкідливою – за своїм хімічним складом.

До 2030 року, за прогнозами ЮНЕСКО, майже половина земної кулі зіткнеться з дефіцитом доброякісної питної води. Значна частина населення світу вже сьогодні живе  в умовах «водного стресу».

За 2017 рік досліджено проб з джерел питно – господарського  водопостачання:

Середньостатистичні дані по воді питній