 та пропонує долучитися мешканцям, висловивши своє бачення){kind=link}
Любарська селищна рада розпочала реконструкцію меморіалу біля ЦНАПу (колишній кінотеатр) та пропонує долучитися мешканцям, висловивши своє бачення того як там облаштувати територію. Для цього місцевий краєзнавець в дописі виклав історію створення цього меморіалу.
Далі текст мовою оригіналу допису від Віктора Канчури (це і є той самий краєзнавець)
Так вже сталося, що в центрі населеного пункту колись надумали зробити філіал кладовища. Як правило, за християнскими традиціями могили розташовують за околицею, за межами населеного пункту. Але життя вносить свої корективи. Тож у центрі Любара маємо три могили: першими тут захоронили 22 комсомольців, знищених загоном Соломінського у січні 1922року.
Після вигнанання фашистів, у 1944 році, було вирішено поряд з могилою комсомольців захоронити 152 воїнів, які полягли у боях за Любар.
В 1960 році рішенням виконкому Любарської селищної ради депутатів трудящих на братській могилі було встановлено скульптуру радянського воїна, на повний зріст, з автоматом на грудях, в правій руці вінок, в лівій каска. Відкриття пам’ятника відбулося 9 травня 1960 року.
Праворуч від братської могили радянських воїнів на братській могилі комсомольців, в тому ж таки 1960 році, встановлено обеліск із цегли, оцементований. Вис.2,5 м., в основі 0,8х0,6м.
В 1971 році рішенням райвиконкому депутатів трудящих пам’ятники були рекоструйовані. Скульптура радянського воїна перенесена на братську могилу радянських воїнів в село Юрівку (це та що біля церкви) Обеліск на комсомольцях замінили на гранітну плиту.
В центрі площі, яку займає пам’ятник, встановлено скульптуру – на гранітному блоці висічено голову воїна, яка спирається на меч.
Відкриття пам’ятника відбулося 9 травня 1972 року.
Скульптура вис. 4 м. в основі 2х2 м. Постамент вис.0,5м. 2,5х2 м. виготовлена Житомирськими художньо-виробничими майстернями, Скульптор Нечуйвітер В.І. Площа дільниці, яку займають могили 20х50 м.
А в січні 1972 року біля братських могил було перезахоронено останки 4-х пілотів, які загинули в повітряному бою в районі Любара в 1941 році. 8 липня 1941 року літак 8-го бомбардувального полку 22-ої дивізії в складі лейтенанта Єгора Мартиновича Гриневича, пілота, старшини Георгія Яковича Малініна, стрільців-радистів, молодших сержантів Bіктора Васильовича Мітягіна і Сергія Івановича Герусова був збитий в повітряному бою.
Ось так вийшло що тут розташовані аж три братські могили.
А тепер знову реконструкція і який вигляд зараз має це місце всі бачили.
Любарська селищна рада отримала кілька пропозицій щодо майбутнього цієї частини Любара: від перенесення могил на кладовище до створення тут ще й меморіалу воїнам захисникам незалежної України (на майданчику ліворуч від скульптури воїна)
Добре знаючи жителів Любара можу сказати, що вгодити усім не вийде.
Але роботи вже розпочалися і жителі Любара ще можуть запропонувати свої варіанти. Варіант на зразок : «Не потрібно було чіпати!» – не пропонувати – вже зачепили. Пропонуйте і, я так думаю, селищна рада вибере найоптимальніший варіант.