Більше року в Любарській громаді небайдужі жителі плетуть маскувальні сітки. Уже передано на фронт 87 сіток. Плетуть їх на прохання воїнів-земляків. Кожна сітка особлива, бо виготовлена за визначеним розміром і кольоровим поєднанням. Найменша сітка, з якою тут працювали – 3х3 м.
Загалом, на виготовлення маскування пішло 12 рулонів спанбонду (по 300 м кожен). Більшість матеріалу для плетіння сіток купували за кошти, зібрані на благодійних ярмарках.
“Ми перебуваємо в глибокому тилу, далеко від зони бойових дій, але серцем і душею – разом зі своїми захисниками. Ми щоденно і щогодинно дякуємо їм за захист, за можливість працювати”, – наголошує Тетяна Катанаха, начальник відділу культури, туризму та організаційно-масової роботи Любарської селищної ради.
В Любарському будинку культури встановлені каркаси для плетіння маскувальних сіток. Тут же готується нарізний матеріал, підбирають кольори (за запитом військових). Вже є постійні “працівниці”, які щоденно, зранку чи пообіді приходять плести. У вільний від роботи час до справи долучаються працівники відділу культури та Любарського будинку культури. Майстри закінчуючи плести маскувальну сітку, прикріплюють до неї намолений оберіг. Імен просять не називати, повторюючи, що добрі справи робляться тихо.
Аналогічні локації для плетіння маскувальних сіток діють в будинках культури сіл Велика Волиця, Мотовилівка, Малий Браталів, Липно, Березівка, Юрівка, у клубі с. Авратин.
Локація по плетінню маскувальної сітки є також в офісному приміщенні депутата Житомирської обласної ради Ходака І.Є. Сюди плести захист приходять люди різного віку: знайомі, сусіди, куми, молодь.
“Хочеться,щоб більше людей відгукувалися на добру справу. Адже такий вид роботи може виконувати кожен. Година часу, ножиці, матеріал – є все для роботи. Наполеглива праця може творити дива. Тож до справи! Приходьте! Слава Україні! Слава ЗСУ!”, – підсумовує Тетяна Катанаха.
