На Житомирщині налічується 10 міст, селищ та сіл, які внесено до Списку історичних населених місць України. У зв’язку з цікавим і багатим історичним минулим вони мають перебувати під охороною, убезпечуватися від руйнування та забудови.
Для збереження самобутності й унікальності кожен такий населений пункт повинен мати історико-архітектурний опорний плани.
Прокуратура встановила, що опорні плані самостійно розробили лише міста Житомир, Бердичів, Коростень, Звягель та Олевськ.
Відтак пред’явлено до суду 5 позовів про зобов’язання органів місцевого самоврядування розробити охоронну документацію для стародавніх містечок Радомишль, Коростишів, Овруч, а також селищ міського типу Любар і Миропіль.
Наразі суд визнав протиправною бездіяльність місцевої влади і зобов’язав вжити заходів для розроблення і затвердження історико-архітектурного опорного плану для Мирополя. Позови щодо інших історично населених місць – на розгляді.
Миропіль – куточок найпівденнішого Полісся, що заселений з найдавніших часів. На його території знайдено знаряддя праці доби неоліту, виявлено поселення трипільської культури, поховання доби міді та бронзи, а також давньоруське городище і кургани.
Місто Овруч (древня назва – Вручай) належить до найдавніших міст у Східній Європі. Ця місцевість була заселена ще 5-4 тисяч років до н. е., а місто засноване у 946 році та згадується ще у літописі «Повісті минулих літ» як древлянське місто.
Житомирщина багата і на археологічні пам’ятки, адже територія була заселена вже в епоху раннього палеоліту – понад 100 тисяч років тому.
Тому органи прокуратури реагують на факти протиправного розпорядження землями історико-культурного призначення. До суду пред’явлено 6 позовів на земельні ділянки загальною площею 91 га.
За позовом Коростишівської окружної прокуратури зобов’язано приватне товариство повернути державі 4 га землі з археологічною пам’яткою-об’єктом культурної спадщини «Стрижівка-1. Поселення ХІІ-ХІІІ століття», що на лівому березі річки Тетерів.
Землі незаконно вибули у власність двох місцевих жителів, які продали їх приватному товариству. Намір розробляти піщаний кар’єр на давньому поселенні викликав значний суспільний резонанс й загрожував повним знищенням археологічної пам’ятки.
Також окружна прокуратура не допустила протиправне вибуття з державної власності 1,2 га землі з цінною археологічною пам’яткою ХVI-ХVII століть – Городище «Замчище».
Після відкриття провадження у справі відповідачі добровільно повернули державі цю земельну ділянку.
На цей час суди розглядають позови щодо повернення у державну власність земельних ділянок на території Житомирської ОТГ з пам’ятками археології городище ХІІ-ХІІІ ст., 2 поселення І тис до н.е., поселення VII-VI ст. до н. е., стоянка IV тис до н.е. У Чижівській ОТГ – з пам’яткою археології «Північне та південне городище літописного міста Возвягеля і посад» ІХ-ХІІІ ст., у Чуднівській ОТГ – з давньоруським городищем ХІІ-ХІІІ ст.
Кожен об’єкт культурної спадщини – це частина історії, коріння, з якого проростає наша ідентичність. Саме тому їх для майбутніх поколінь є одним із важливих напрямів представницької діяльності органів прокуратури.