Олександр Муляр народився 5 липня 1983 року у тихому селі Жердова на Київщині, але його дитинство і юність пройшли у селі Провалівка на Житомирщині.
У 2000 році закінчив загальноосвітню школу, після чого продовжив навчання в Київському коледжі будівництва та архітектури. Своєю працею, своєю наполегливістю він будував не лише стіни, а й власне життя — чесно, відповідально, із любов’ю до людей і своєї справи.
З 2003 року Олександр працював у столиці, а згодом оселився в селі Тарасівка. У 2004 році він одружився, а вже у 2006-му став батьком — появу донечки він зустрів із безмежною радістю та гордістю. У Тарасівці Олександр збудував будинок власними руками, і саме там створив затишок та тепло, яким щодня ділився з близькими.
Восени 2024 року, коли країна знову потребувала своїх найсміливіших синів, Олександр без вагань став до лав Збройних сил України, хоча був обмежено непридатним і мав складну травму ноги, та служив у 32-й окремій механізованій бригаді. Він воював не заради слави — а щоб захистити свою родину, свій дім, свою землю.
11 листопада 2025 року, поблизу населеного пункту Мирне Донецької області, Олександр Михайлович героїчно загинув, виконуючи свій військовий обов’язок.
Його смерть — це незагоєна рана для родини, друзів, побратимів і всіх, хто його знав.
Олександр був люблячим батьком і сином, турботливим братом, надійним другом, вірним побратимом. Його доброта, сила, людяність і чесність назавжди залишаться у наших серцях.
Поховання героя відбудеться 20 листопада 2025 року у селі Тарасівка.
Про час прощального коридору та панахиди буде повідомлено додатково.
Вічна пам’ять і вічна слава Муляру Олександру Михайловичу.