Житомирщина – край, назва якого, за однією з версій, походить від імені Житомир. Щоб дізнатися, скільки ще імен “ховається” у назвах міст, селищ і сіл, журналісти Суспільного проаналізували всі населені пункти області й знайшли ті, що носять імена людей. Яких імен найбільше, яка громада б’є рекорди за кількістю “іменних” топонімів і які є серед них рідкісні й екзотичні варіанти? Всі відповіді – у нашій аналітиці.
Як утворилися іменні топоніми
У коментарі Суспільному дві науковиці державного університету імені Івана Франка — Галина Гримашевич, кандидат філологічних наук, доцент, завідувачка кафедри української мови та методики її навчання та Леся Ящук, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та методики її навчання розповіли про те, як з’явилися іменні топоніми.
“Кожне сільце має не тільки своє слівце, а й назву, яка може багато розповісти про себе. Назви сіл – це ойконіми, з-поміж них чимало тих, в основі назви яких лежать чоловічі чи жіночі імена, переважно —пов’язані з християнською релігією. Назви сіл від них утворилися додаванням різноманітних суфіксів. Дослідниця моделей ойконімів Правобережної України з християнськими іменами в основах Марія Мриглод справедливо зауважує, що “оскільки при творенні більшості ойконімів на перший план виходить людський фактор (поселення переважно одержували свої назви за найменуванням людей, які жили в них, або ж за іменем власників), то певна частина ойконімії генетично пов’язана з антропонімією, зокрема з її окремим видом – християнськими іменами”, — розповіли науковиці.
Гендер у назвах
За словами Галини Гримашевич та Лесі Ящук, більшість іменних топонімів утворилось від чоловічих імен староєврейського, грецького, латинського походження.
“В основі назв більшості сіл – чоловічі грецькі імена: Андріївка, Василівка, Миколаївка, Павлівка, Степанівка, Тарасівка тощо; давньоєврейські: Адамівка, Давидівка, Іванівка, Йосипівка, Михайлівка та інші. Найуживаніші – Іванівка, Йосипівка, Михайлівка. Така тенденція виникла, тому що чоловіки мали дещо вищий статус у громаді, були господарями чи засновниками поселень. Жіночі зустрічаються значно рідше, але такі найменування давали за іменем жінок сильних, вдів, тих, які відігравали певну роль у громаді. Отже, важливою роль була соціальна роль чоловіка в суспільстві, та й вплив патріархату був очевидним.
Найуживанішим для утворення назв сіл від чоловічих імен є суфікс -ІВК(А), який додається здебільшого до повного імені (Андріївка, Адамівка, Василівка, Володимирівка, Йосипівка, Миколаївка, Михайлівка, Павлівка, Семенівка, Степанівка, Тарасівка, зрідка – до усіченого (Юрівка).
Учені серед 25000 географічних назв (топонімів та відтопонімних прикметників) України виокремлюють лише понад 500 назв із жіночими іменами в основах. Найбільшу кількість структурних моделей українських ойконімів з жіночими іменами в основі становлять ойконіми на -івка. Найуживанішими в Україні є назви сіл, утворені від імен Софія, Любов, Ганна.
На Житомирщині значно менша кількість сіл, в основі яких жіночі імена: Катеринівка, Лідівка, Улянівка, Галинівка, Гальчин, Наталівка, Марушівка, Єлизаветпіль, Ганнопіль, Любовичі. Найуживанішою є назва Катеринівка”, — розповіли науковиці. Також вони зазначили, що у деяких назвах сіл сьогодні не можна визначити, яке ім’я (чоловіче чи жіноче) лежить в основі найменування, оскільки історично відомі як чоловічі, так і жіночі такі імена: Варварівка, Мар’янівка, Олександрівка, Семенівка, Федорівка, Романівка тощо.
Аналітика
Методологія аналізу
Для складання списку іменних топонімів Житомирщини журналісти Суспільного використали офіційні дані з сайту Житомирської обласної ради. Під “іменними” топонімами ми розуміємо назви, що містять конкретні власні імена, які можна впізнати як особові. Наприклад, Ганнопіль, Василівка, Наталівка чи Іванків. Ми не претендуємо на історичну достовірність. Ця аналітика радше розважальна, ніж академічна. Вона дає змогу поглянути на карту Житомирщини під новим кутом і, можливо, знайти на карті своє ім’я.
Населені пункти Житомирщини, назви яких походять від імен
За підрахунками журналістів Суспільного, з 66 територіальних громад шість, ймовірно, названі іменами — Довбиська (Довбиш), Бердичівська (Бердич), Житомирська (Житомир), Романівська (Роман), Семенівська (Семен) та Харитонівська (Харитон).
ТОП-3 громади за кількістю топонімів, що походять від імен:
- Ємільчинська громада – 17 топонімів.
- Малинська громада – 11 топонімів.
- Овруцька громада – 10 топонімів.
У 10 громадах, ймовірно немає населених пунктів, назви яких походять від імен.
Назви населених пунктів, які повторюються ідентично
Є такі назви населених пунктів, які абсолютно ідентично зустрічаються в кількох громадах. Мар’янівка, Іванівка, Йосипівка є у шести громадах, Михайлівка у п’яти, а Миколаївка та Катеринівка — у чотирьох.
“Такі імена були рідкісними на наших теренах, тому й трапляються поодиноко в назвах сіл. Наприклад, назва Ходорівка пов’язана з іменем Федір (варіант Ходор). Ксаверівка — Ксаверій — ім’я латинського походження, запозичене в нашу мову пізніше, тому не відзначено в пам’ятках із нашої території, що свідчить про те, що, очевидно, на Житомирщині воно було поодиноке. Фортунат (Фортунатівка) – латинське ім’я пізнішого походження, про що свідчить навіть початковий звук Ф, на наших теренах практично відсутнє, його вважають канонічним і рідкісним ім’ям. Троян – праслов’янське ім’я, похідне від дієслова троїти – примножувати, пішло від назви міста Троя, у нашій мові збереглося лише як прізвищ, а інших слов’янських мовах, зокрема в польській”, — розповіли філологині.