Українцям стало складно продавати готівкові долари. Чому так сталося і що робити зі старими та пошкодженими банкнотами?
Ви колись купили долари, а зараз вирішили обміняти їх на гривні? Готуйтеся, що обмінник може їх не прийняти або купити з дисконтом. Останнім часом українці дедалі частіше жаліються на такі випадки, пише ЕП.
Стосується це не лише пошкоджених банкнот, а й цілих, але випущених, наприклад, кількадесят років тому.
Додатковим ударом для власників готівкової валюти стало й те, що найбільший український банк – Приватбанк – припинив приймати готівкові долари через термінали самообслуговування.
Раніше ці термінали були останнім шансом здати застарілі банкноти, які не приймали в банках або обмінниках. Чому в Україні важко продати старі долари і як це зробити без втрат?
Що відбувається
“Ми забронювали для вас 2,5 тисячі доларів, але мушу одразу попередити, що не всі з цих банкнот у вас потім приймуть в обміннику”, – повідомила журналісту ЕП касирка відділення одного з державних банків у центрі Києва.
Каси банків та пункти обміну дедалі частіше стають предметом гніву українців, як здійснюють операції з готівковою валютою.
Так, деякі обмінні пункти відмовляються приймати долари старих років випуску (1996-го або 2001-го), банкноти з незначними потертостями, пошкодженнями, слідами печаток або плямками фарби.
Мовляв, продати населенню такі долари за ринковим курсом обмінний пункт не зможе.
Фактично в Україні утворився різний попит на долари. Старі, потерті, заплямовані банкноти користуються набагато меншим попитом передусім серед самих українців.
Банкам та обмінникам продати їх клієнтам набагато складніше, тому вони купують ці долари менш охоче, а інколи встановлюють на них комісії чи дисконти.
“Обмінник куплену валюту має продати. Він не може відправити ці долари в США, не може віддати їх банку.
Якщо він купив якусь пошкоджену банкноту, то яка нормальна людина захоче її купити? Тому обміннику доводиться її продавати з дисконтом”, – пояснює ЕП співвласник мережі пунктів обміну “Альфа-інвест груп” Денис Дмитрук.
Натомість нові “сині” банкноти доларів користуються великим попитом. Деякі мережі пунктів обміну зізнаються, що продають їх на 10 копійок за долар дорожче.
Іноземна валюта для українців давно перетворилася на інвестицію. Купуючи долари, люди прагнуть, аби предмет їхньої інвестиції був у належному стані, аби вони виглядали так, наче їх щойно дістали з-під друкарського верстата.
Хоча для більшості країн світу готівкові долари – це не більше, ніж просто гроші, які потрібні лише для розрахунків.
Таке ставлення українців до валюти могло сформувати особливості попиту на банкноти, і сталося це давно.
Пошкоджені чи застарілі банкноти і раніше користувалися меншим попитом. Люди в пунктах обміну часто могли вимагати від касирів замінити такі купюри на інші і це не викликало проблем. Донедавна.
Хоча доларів вистачає
Дефіциту готівкових доларів в Україні немає. За даними НБУ, на початку 2023 року обсяги їх імпорту в Україну були вищими, ніж у 2022 році. Це ж стосується й обсягів вивезення готівкових доларових банкнот комерційними банками.
Готівкові долари в Україну ввозить не кожен банк, а після початку великої війни цей процес ще й ускладнився.
Раніше готівку перевозили літаками. Це дозволяло банкам швидко задовольняти свої потреби в готівковій валюті.
Після 24 лютого 2022 року для ввезення готівки в Україну довелося розробляти “спецоперації”: везти долари літаком до Польщі чи іншої країни-сусіда, а потім перевозити наземним транспортом.
Логістика значно ускладнилася та подорожчала, що відлякує банки від проведення таких операцій.
НБУ відмовився розповісти, які банки були найбільшими імпортерами готівкової валюти в країну.
В одному з інтерв’ю голова “Райффайзен банку” Олександр Писарук хизувався, що його банк був найбільшим постачальником готівкової валюти. Наразі ця установа не відповіла на запит ЕП.
Чому зношені долари стали проблемою
Учасники ринку та аналітики називають низку причин “доларової лихоманки”.
Чутки або ІПСО. Деякі учасники ринку скаржаться, що хтось запустив чутки серед українців про те, що банкноти долара старого зразка припинять приймати. Через це багато українців вирішили продати старі банкноти та купити нові.
“Головна причина психозу – чутки про те, що старі банкноти перестануть приймати. Банки підтримали ці чутки, тому всі пішли в обмінники. Люди перестали купувати банкноти за 1996-1999 роки.
Усі обмінники закидані старими доларами, які ніхто не купує”, – скаржиться співвласниця мережі пунктів обміну “Аксіома” Тамара Пасічник.
На чутки скаржиться й співрозмовник ЕП на банківському ринку. Мовляв, люди почали масово здавати старі долари і погоджуються приймати лише нові банкноти.
Усі долари США, випущені після 1914 року, залишаються платіжними засобами. ФРС не запроваджувала обмежень на розрахунки такими банкнотами. Їх виводять з обігу поступово, заміняючи новішими купюрами після того, як старі потрапляють до американських банків.
Ажіотажний попит спав. На початку великої війни попит на готівкові долари злетів до небес. Мільйони українців були вимушені їхати за кордон і потребували іноземної валюти. Усі інші хотіли перебути скрутні часи в “твердій валюті”.
Як свідчить статистика НБУ, у березні-травні 2022 року банки не ввозили в Україну нових банкнот доларів.
В умовах високого попиту та обмеженої пропозиції і українці, і пункти обміну готові були приймати долари в будь-якому стані, адже знали, що завжди зможуть обміняти їх на гривні.
“Коли ситуація з курсом вирівнялася, а ажіотаж спав, багато хто вже крутить носом. А в банків та обмінників накопичується така валюта і вони намагаються з цим боротися”, – каже фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Депозитний фактор. Коли готівковий долар можна купити за таким же курсом, як і безготівковий, то попит на валютні депозити зменшується.
Лише за квітень загальний обсяг валютних депозитів фізосіб знизився на еквівалент 3,72 млрд грн.
Вищий попит на готівкові банкноти з боку тих, хто знімав кошти з депозитів, та більш вибагливе ставлення до їх якості могли призвести до того, що з банківських кас почали зникати завезені нові доларові купюри.
Водночас у банків почали накопичуватися старі та зношені банкноти.
Війна. Багато біженців переселяються в більш безпечні українські міста. Щоб почати життя з нової сторінки, вони продають відкладені на “чорний день” долари.
Такі купюри вони могли купувати навіть десятиліття тому. Через це вікова структура банкнот в обігу могла зсунутися в бік старіших.
“Після початку великої війни старих купюр стало більше. Багато людей дістали свої “заначки”, коли тікали від війни. Дуже багато купюр є з плямами іржі”, – каже Пасічник.
Спекуляції. Наявність різних цін на один актив – це можливість заробити. Наприклад – купити в Україні старі банкноти за нижчим курсом і продати за ринковим. Імовірно, люди, які це роблять, зацікавлені в тому, аби поширювати різні чутки.
Якими б не були причини вікової сегрегації доларових банкнот, 29 травня ситуація ще більше погіршилася, коли Приватбанк перестав приймати будь-яку іноземну валюту через мережу своїх терміналів самообслуговування.
Це могло вплинути і на обмінники. За даними джерел ЕП, деякі пункти користувалися терміналами Приватбанку для здавання застарілих купюр. У банку цю інформацію заперечили.
Приватбанк не зміг пояснити, чому обмежив приймання готівкової іноземної валюти через термінали самообслуговування, але запевнив, що це тимчасовий крок.
Чи законні дії обмінників та банків
Банки та обмінні пункти не мають права встановлювати додаткові курси чи знижки за старі або потерті доларові банкноти, а також націнки на нові.
Торгівля валютою може відбуватися лише за встановленим банком чи небанківською установою курсом.
“Уповноваженим установам заборонено встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції.
Зокрема це стосується здійснення операцій з банкнотами всіх номіналів доларів США, що випускалися Федеральною резервною системою з 1914 року”, – пояснили ЕП в Національному банку.
Там наголосили, що банки та обмінники зобов’язані приймати банкноти іноземної валюти, які не мають ознак зношення. Є перелік ознак незначного зношення банкнот, які банки та обмінники зобов’язані приймати:
- локальні потертості (часткова втрата фарби на зображеннях) та/або втрата папером жорсткості;
- відбитки штампів/печаток, написи, включаючи видимі в ультрафіолетових променях, загальна площа яких не перевищує 200 кв мм;
- плями, загальна кількість яких не перевищує трьох штук діаметром до 5 мм кожна;
- надриви або надрізи, загальна кількість яких не перевищує трьох штук довжиною до 3 мм кожний;
- отвори та проколи, загальна кількість яких не перевищує чотирьох штук діаметром не більше 1 мм кожний.
Банкноти, які мають ознаки сильного зношення або суттєвіші пошкодження, банки можуть прийняти в рамках операції інкасо. Операції інкасо стосуються банкнот, які:
- розірвані (розрізані) на частини;
- з пошкодженими елементами дизайну та захисту (видалені цифрові чи текстові позначення номіналу, зображення портрета, оптично-змінні елементи захисту, захисні стрічки);
- із зміненим первісним кольором паперу та/або зображень;
- з локальними забрудненнями (плямами), включаючи видимі в ультрафіолетових променях, загальна площа яких перевищує половину площі банкноти;
- із загальними забрудненнями, включаючи ті, що спричиняють люмінесценцію паперу в ультрафіолетових променях;
- обпалені, пропалені, трухлі (пошкоджені внаслідок тривалої дії вологи, рідин, хімікатів або з ознаками гниття);
- мають явні друкарські недоліки.
Операція інкасо передбачає отримання особою компенсації за зіпсовану банкноту. Для її проведення слід написати заяву. Далі банк відправляє зіпсовані банкноти своєму іноземному банку-кореспонденту, який надсилає компенсацію.
Розмір компенсації та момент її отримання клієнтом банку різняться. Інколи людина може отримати відшкодування за зіпсовану банкноту лише після того, як таке відшкодування отримає український банк від свого іноземного партнера.
Що робити, якщо не приймають старі банкноти
Це порушення, про кожен такий випадок слід повідомляти Нацбанку за цим посиланням. Звернення також можна оформити в контакт-центрі регулятора.
Поскаржитися на банки та обмінники можна й голові фінансового комітету парламенту Данилу Гетманцеву. Він навіть погрожував обмінникам втратою ліцензії.
“Можливо, у пошуку додаткової маржинальності ви трошки забулися і забули, що в країні війна.
Саме тому, напевно, вирішили запровадити додаткову комісію за обмін зношених купюр, серед яких зношеними вважаються навіть помʼяті або з малесенькими цяточками в куточку.
Оця цяточка може вам надто дорого коштувати. Якщо точніше – ліцензії”, – попереджав він.
Що далі
Найпростішим способом розв’язання проблеми “банкнотної сегрегації” є використання адмінресурсу державних банків.
Їх можна зобов’язати приймати старі чи потерті долари від населення на депозити, аби такі операції були для банків вигідними і вони могли компенсувати витрати на поводження з цими купюрами.
Є більш екзотична рекомендація: завезти частину міжнародної допомоги Україні від США та інших партнерів у готівковій формі.
“Нам допомогу надають мільярдами. Яка проблема завезти 500 мільйонів доларів готівкою і безкоштовно їх міняти у державних банках на старі банкноти?” – запитує Дмитрук.
Нацбанк обережно відмежовується від розв’язання проблеми. Він посилається на норми, які зобов’язують його регулювати обіг лише української гривні.
“Контроль стану якості банкнот іноземної валюти – це відповідальність банків”, – зазначає НБУ.
Разом з тим, регулятор анонсував зустріч з банками та небанківськими обмінниками, яка має відбутися цього тижня. Під час зустрічі НБУ “обговорить з учасниками ринку звернення громадян, проблемні питання та надасть роз’яснення”.
Можливо, це допоможе збити градус напруги на готівковому ринку.