Збираєте гроші для ЗСУ? Готуйтеся до проблем з податковою

До завершення кампанії декларування доходів залишилося менше місяця. Що потрібно зробити волонтерам, аби не мати проблем з податківцями? За даними опитування Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва, понад 60% українців так чи інакше долучалися до волонтерської допомоги Силам оборони. Хтось допомагав фізичною працею, проте більшість звичайними донатами для купівлі необхідного спорядження чи техніки, пише «Економічна правда».

Після 24 лютого 2022 року український волонтерський рух пережив своє друге народження. Кількість людей, які хоч раз збирали кошти на ті чи інші потреби для передової зросла у рази, як і обсяги зборів.

Проте далеко не кожен з тих, хто збирав чи збирає донати, усвідомлює, що, за законом, має сплатити майже п’яту частину зібраних коштів державі у вигляді податків.

Менше ніж місяць лишилося до завершення кампанії декларування, в межах якої українці зобов’язані повідомити державі про всі отримані доходи, з яких не було сплачено податків. Зокрема, і про зібрану допомогу, витрачену для потреб збройних сил.

Як легально збирати гроші для потреб Сил оборони, не боячись проблем з податковою? І що чекає на тих, хто збирав гроші без належної реєстрації у держави?

Чи підлягають оподаткуванню донати?

Якщо коротко, то відповідь – так. З точки зору податкового законодавства, для держави немає різниці між зібраними людиною донатами на пікап для ЗСУ та додатковими доходами за виконані роботи чи надані послуги.

Усі ці надходження юридично є “іншими доходами громадян”. А це означає, що їх потрібно задекларувати та заплатити з них 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору.

Декларування відбувається за підсумками року у наступному за звітним році. Тобто, у 2023 році триває кампанія з декларування доходів за 2022 рік. Декларацію потрібно подати до 1 травня 2023 року, а до 1 серпня сплатити податки із задекларованих в ній доходів.

Заповнити та подати таку декларацію можна як офлайн у місцевій податковій інспекції, так і онлайн – через електронний кабінет платника податків. Для останнього потрібно мати електронний цифровий підпис.

У яких випадках не потрібно сплачувати податки із зібраних донатів?

Єдиний легальний спосіб збирати донати на свій особистий рахунок та не сплачувати з них податків – зареєструватися у державному Реєстрі волонтерів.

В іншому випадку, збір коштів без декларування та сплати з них податків вважатиметься порушенням податкового законодавства, яке тягне за собою фінансову, адміністративну та навіть кримінальну відповідальність.

Ще один варіант збирати гроші для Сил оборони і не мати при цьому проблем з податковою – створити благодійну організацію чи благодійний фонд і збирати кошти вже на його рахунки. Однак такий шлях набагато складніший та передбачає додаткові бюрократичні процедури.

Як зареєструватись волонтером?

Для того, аби потрапити у Реєстр волонтерів, потрібно подати заяву за формою №1-РВ до Державної податкової служби. Наразі це можна зробити офлайн – у будь-якому територіальному відділі податкової.

Наприкінці 2022 року Рада ухвалила закон, який розширив можливості подання такої заяви і дозволив робити це через “Дію”, однак станом на початок квітня 2023 року журналісту ЕП так і не вдалося знайти відповідну функцію, ані у застосунку, ані на сайті “Дії”.

Те, що сервіс наразі не готовий ЕП підтвердив і автор закону нардеп Роман Грищук.

Можливість подачі заяви на реєстрацію волонтером доступна онлайн – за допомогою електронного кабінету платника податків. Цю заяву можна створити у розділі “Ведення звітності” за кодом F1308301.

У 2022 році разом із заявою потрібно було подавати копію ідентифікаційного коду або паспорта, а також довідку з банку. Наразі це не обов’язково.

У заяві необхідно вказати номер банківського рахунку, на який планується збирати кошти. Важливо пам’ятати, що виключення донатів з податкових зобов’язань поширюється лише на надходження на вказаний у заяві рахунок.

Надходження на інші рахунки, які не зареєстровані у податковій для отримання благодійних внесків, з точки зору законодавства, вважатимуться доходами, з яких потрібно платити податки.

Також минулого року Рада ухвалила закон, яким дозволила ставати волонтером постфактум. У разі, якби людина реєструвалася волонтером до 31 грудня 2022 року, то звільнення від оподаткування поширювалося на всі збори, які проводилися нею від початку війни і до кінця минулого року.

Наразі такої можливості вже немає і пільга, яка дає право не сплачувати податки із зібраних донатів, поширюється лише на період після реєстрації волонтером. Між іншим, сам процес реєстрації після подання заяви до ДПС має займати не більше одного дня.

Що має робити зареєстрований волонтер?

Реєстрація у Реєстрі волонтерів звільняє лише від обов’язку сплачувати податки із зібраних коштів. Проте навіть зареєстрованим волонтерам потрібно раз на рік подавати до ДПС декларацію про доходи.

За зібрані протягом 2022 року кошти декларацію необхідно подати до кінця квітня 2023 року. Суми таких зборів прописуються у розділі 3 декларації (код рядка 11.3 – “інші доходи, що не підлягають оподаткуванню”). Важливо, що ця сума вказується лише декларативно і сплачувати податки з неї не потрібно.

Проте подання декларації – не єдиний обов’язок волонтерів. Так, відповідно до роз’яснень ДПС, кожен з них зобов’язаний вести облік доходів і витрат, а також підтверджувати їх первинними документами фінансової звітності.

“Які це документи? Накладні, акти приймання-передачі тощо. А якщо документи неможливо отримати, наприклад, через ведення бойових дій, через раптову пожежу чи з інших об’єктивних причин, у такому випадку особі краще мати фото і відео-підтвердження, на що були витрачені доходи і куди передані”, – пояснює керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько.

Крім цього, можна не мати підтверджуючих документів щодо волонтерських надходжень та витрат, здійснених у період з 24 лютого по 1 травня 2022 року. Однак за збори, які проходили після 1 травня минулого року, потрібно бути готовим відзвітувати перед податківцями та за необхідності надати їм усі необхідні документи.

Що передбачає закон за недекларування доходів?

Неподання декларації та несплата податків із доходів громадян, відповідно до закону, вважається злочином, за який передбачена відповідальність.

Відповідно до Податкового кодексу, якщо ДПС самостійно виявить, що людина отримувала додаткові доходи, які не задекларувала і не сплатила з них податків, то може виписати штраф у розмірі до 25% від несплаченого податкового зобов’язання. Зрозуміло, що за таких обставин суму несплачених податків також доведеться заплатити.

Якщо ж ігнорувати вимоги податкової, то на суму боргу може почати нараховуватися пеня у розмірі 30% річних (120% від розміру облікової ставки НБУ, яка наразі становить 25% річних).

За несплату податків передбачена також кримінальна відповідальність у вигляді штрафів та заборони на обіймання певних посад протягом кількох років.

Кримінальна відповідальність настає у разі, якщо сума несплачених податків вважається значною, великою чи особливо великою (наразі під цю кваліфікацію підпадають суми понад 4,026 млн грн). Розмір штрафів за такі порушення може скласти від 85 тис грн до 425 тис грн.

Парадокс українського законодавства полягає у тому, що хоч держава і передбачила відповідальність за незадекларовані доходи та несплачені податки, вона фактично майже не має інструментів для того, аби виявити такі порушення.

Чи може держава дізнатися про незадекларовані доходи?

Волонтерські збори коштів, як правило, відбуваються на банківські рахунки. Проте податкова про них може взагалі ніколи не дізнатися, якщо тільки сам волонтер не захоче добровільно про це повідомити.

“Взагалі ДПС може надати запит в банк лише для отримання інформації щодо наявності банківських рахунків. Інформація щодо сум коштів, які надходять фізичним особам на їх карткові рахунки є банківською таємницею, яка може бути надана лише за рішенням суду”, – пояснює Ясько.

Таке рішення суд може ухвалити на користь ДПС у разі, якщо, наприклад, податківці будуть проводити податкову перевірку. Однак ймовірність, що ДПС раптом вирішить почати боротися з волонтерами, які у найвідповідальніший момент для історії країни долучилися до посилення обороноздатності – мінімальна.

За даними співрозмовників ЕП у податковому комітеті парламенту, ДПС отримала неформальний наказ не перевіряти та не карати волонтерів за те, що вони не декларували своїх доходів. І таке рішення виглядає цілком логічним, адже переслідування волонтерів під час війни виглядає як політичне самогубство.

Тож отримати покарання за збір коштів на ЗСУ без офіційної реєстрації волонтером наразі майже неможливо, тому перейматися щодо цього щонайменше найближчим часом не варто.

Чи можуть банки заблокувати рахунки клієнтів?

Набагато реальнішу загрозу для волонтерів становить не стільки податкова, скільки фінансовий моніторинг. Його мають проводити банки, послугами яких користуються для збору коштів.

На практиці, робота фінансового моніторингу проявляється у тому, що банк може заблокувати рахунок клієнта, якщо його фінансова поведінка виявиться незвичною. Наприклад, на рахунок почнуть надходити нетипово великі суми коштів або ж буде відбуватися нетипово багато грошових переказів.

“Якщо у банку виникають підстави для підозри, банк має вживати відповідних заходів з метою спростування або підтвердження таких підозр. Банк запитує у клієнта потрібні для здійснення аналізу документи та інформацію”, – пояснюють у Національному банку.

Після отримання додаткових відомостей від клієнта, банк має розблокувати його рахунок. Якщо ж цього не відбувається, то в НБУ радять звернутися до банку з письмовим запитом та врегульовувати спірні питання відповідно до умов договору, який укладається під час відкриття рахунка.

Водночас для того, аби випадків блокування рахунків волонтерів було менше, НБУ ще у вересні 2022 року надіслав банкам листа з роз’ясненнями, у якому рекомендує аналізувати не лише дані щодо руху коштів на рахунку волонтера, але й дані про волонтерську діяльність особи з відкритих джерел.

“З метою попередження блокування банками рахунків клієнта-волонтера, такому клієнту доцільно попередньо інформувати банк про початок здійснення волонтерської діяльності та надавати документи та інформацію, які запитує банк з метою здійснення аналізу фінансових операцій клієнта”, – рекомендують у регуляторі.

Для чого взагалі потрібно подавати декларацію про доходи?

Декларування доходів потрібне не лише офіційно зареєстрованим волонтерам. Подання декларацій може стати у пригоді багатьом українським громадянам, адже дозволяє отримати від держави своєрідний “кешбек” за певні види витрат у вигляді податкової знижки.

Податкова знижка – це право фізичної особи повернути суму ПДФО, яку людина заплатила з тієї частини своїх доходів, які витратила на визначений перелік витрат. Іншими словами, податкова знижка – це можливість повернути 18% від суми певних витрат.

До таких витрат належать, зокрема:

• оплата навчання за контрактом у вищому навчальному закладі за себе або своїх дітей та інших близьких родичів;
• витрати на погашення іпотеки;
• лікування та реабілітація, зокрема придбання протезів, донорських компонентів собі та близьким родичам;
• сплата внесків до недержавного пенсійного фонду;
• переобладнання автомобіля на споживання біопалива чи скрапленого газу тощо.

Декларування може стати у пригоді і тим українцям, які протягом минулого року донатили волонтерам. Зокрема, витрати на благодійні внески неприбутковим організаціям також підпадають під податкову знижку, але у сумі, яка не перевищує 4% від річного доходу.

Тобто, якщо у 2022 році людина щомісяця отримувала по 20 тис грн (річний дохід складає 240 тис грн), то податкову знижку можна зробити лише з донатів на загальну суму 9,6 тис грн за весь рік (і повернути таким чином з бюджету 1728 грн).

Важливо, що податкова знижка поширюється лише на донати, здійснені неприбутковим організаціям, які підпадають під низку критеріїв, перерахованих у Податковому кодексі.

Також, заповнюючи декларацію для отримання цієї знижки, до неї потрібно додати документи, які засвідчують відповідні витрати.