26 липня до поліції надійшло повідомлення про зникнення 76-річного жителя міста Баранівки. Попри зливи та підтоплення у громаді, пошуки не припинялися. Наполегливість дала результат: через п’ять днів знесиленого та змерзлого пенсіонера вдалося знайти. Нині він під наглядом медиків.
Про це повідомляє пресслужба поліції.
Син зниклого розповів, що батько пішов до лісу за гілками для віників, проте не повернувся. Поліцейські уточнили прикмети чоловіка, всі важливі деталі, а також інформацію щодо його можливого маршруту. Вони з’ясували, що пенсіонер пішов без води, харчів та телефону, а також не взяв з собою жодного захисту від дощу.
Тим часом на Житомирщині вирувала негода, підтоплення та зниження температури повітря підвищували загрозу для життя та здоров’я зниклого. Тож до пошуків були залучені всі працівники місцевого відділення поліції: керівництво, оперативники кримінальної поліції, поліцейські офіцери громад, патрульні наряди.
Правоохоронці та сини зниклого прочісували поля, лісопосадки, населені пункти та пасовища. Вони обстежували водойми та спілкувалися з місцевими жителями, намагаючись зібрати будь-які деталі щодо можливого місця перебування пенсіонера.
Не отримавши результату, поліцейські щодня розширювали коло пошуків. До того ж через зливи раніше сухі ділянки перетворилися на річки. Автівки застрягали в розмоклому ґрунті, тому пошукові групи залишали транспортні засоби та йшли далі, часто – по коліна у воді й болоті.
Зрештою, ввечері 30 липня, на п’ятий день пошуків, оперативники та патрульні знайшли пенсіонера в лісі, за 10 кілометрів від дому, неподалік села Климентіївки. Чоловік лежав на землі, знесилений, зневоднений, змерзлий та дезорієнтований, але, на щастя, живий. Поліцейські допомогли йому піднятися, напоїли та відвезли до місцевої лікарні.
За попередніми оцінками, чоловік кружляв безлюдним лісом, поки вистачило сил.
31 липня поліцейські, які брали участь у пошуках, навідалися до врятованого пенсіонера в медзаклад, передали йому невеличкий гостинець та побажали якнайшвидшого відновлення сил та одужання. У відповідь почули найцінніше – слова подяки.
