Впродовж 2024 року на території Любарської громади зареєстрований 1 неблагополучний пункт (с. Вигнанка), у якому виявлено хвору лисицю. Інформує Любарське відділення ДУ «Житомирський ОЦКПХ МОЗУ».
Шановні мешканці нашої громади, за наявності у Вас собак, котів, не забувайте надавати їх для проведення профілактичних щеплень проти сказу в державну установу ветеринарної медицини.
У разі виявлення у Ваших тварин неадекватної поведінки, вживайте заходів для ізоляції тварини та повідомляйте спеціаліста державної ветеринарної медицини.
При нанесенні укусів чи подряпин хворою твариною, негайно звертайтесь до медичного закладу.
На сьогоднішній день стратегія боротьби зі сказом в Україні та і області базується на виконанні комплексу антирабічних заходів, направлених на профілактику та ліквідацію сказу серед основних резервуарів даного захворювання і передбачає парентеральну вакцинацію домашніх тварин (собак, котів), епізоотичний моніторинг та широку роз’яснювальну кампанію серед населення.
Завдань для досягнення зазначеної мети є:
- забезпечення стовідсоткового охоплення профілактичними щепленнями проти сказу собак і котів,
- вирішення проблем з утриманням домашніх тварин у містах і населених пунктах, а також відлову,
- утримання бродячих тварин та різкого зменшення їх кількості в населених пунктах.
Сказ є однією із найдавніших хвороб теплокровних тварин і людини та надзвичайно небезпечним захворюванням, яке супроводжується тяжким ураженням центральної нервової системи і завжди закінчується летально. Лікування не існує.
За оцінкою ВООЗ (всесвітньої організації охорони здоров’я), сказ входить в п’ятірку антропозоонозних захворювань, що завдають найбільших соціальних та економічних збитків.
Основний шлях проникнення вірусу сказу в організм – це пошкодження шкіри внаслідок укусів, подряпин. Проте встановлено, що вірус інколи може проникати через непошкоджені слизові оболонки, можливе зараження оральним та аерогенним шляхом Збудником сказу є вірус.
Проблема сказу завжди була актуальною в Україні, на її території мешкає 22 види диких м’ясоїдних тварин, які є потенційним джерелом збудника сказу в природі. Основним джерелом збудника сказу продовжує залишатись червона лисиця. Важливе епізоотологічне значення мають єнотовидні собаки, хижаки родини куниць та вовки, а також безпритульні тварини.
Профілактика та ліквідація природного сказу в Україні включає заходи контролю щільності червоної лисиці та вакцинації домашніх собак та котів для створення імунного бар’єру між дикою фауною та людиною і домашніми тваринами.