1.5 C
Любар
Вівторок, 30 Листопада, 2021

Не тільки “тисяча Зеленського”: як у світі заохочують до вакцинації

Більше новин

Розклад руху маршруток з Любара на Житомир та інші напрямки

Управління промисловості, розвитку інфраструктури та туризму облдержадміністрації надало для ЛюбарOnline Розклад руху маршруток внутрішньообласних маршрутів з Любарського району. ...

У Любарі СБУ та спецпідрозділ КОРД затримали банду, що збирала “данину” з м’ясопереробних підприємств

3 липня у Любарі на вул. Кантимирівській СБУ затримали трьох чоловіків - місцевих жителів. Про це ЛюбарOnline повідомили свідки події. На сайті Управління Служби безпеки України...

Під колесами трактора, що працював у полі, загинув студент Новочорторийського ДАТ

22 лютого під колесами трактора, що працював у полі, загинув 17-річний студент Новочорторийського ДАТ. Про це ЛюбарOnline повідомили в Любарському відділенні поліції. Студент родом із с....

Секретаря Любарської селищної ради взяли на хабарі

Управління захисту економіки в Житомирській області оприлюднило інформацію про те, що в одній із ОТГ взяли на хабарі  в.о. голови об’єднаної територіальної громади. Як стало відомо...

Президент Володимир Зеленський запропонував українцям фінансовий стимул за повну вакцинацію від коронавірусу. 

Кожен, хто ближчим часом щепиться двома дозами вакцини від коронавірусу, зможе отримати “ваучер” на тисячу гривень, щоби витратити ці кошти на обмежений перелік послуг (наразі йдеться про абонемент до спортзалу, квиток у кіно чи в музей або ж для мандрівки країною). На ці виплати з бюджету виділять 6 млрд грн. У Офісі президента кажуть, що це – ще й непрямий спосіб підтримати український бізнес у час пандемії.

Матеріал Європейської правди

Втім, передусім “тисяча Зеленського” покликана підвищити рівень вакцинації, який є другим найгіршим на європейському континенті. Нині лише 8,9 млн українців завершили повний курс щеплення. Нова програма має збільшити показник ще на 6 млн. 

Однак ідею Зеленського підтримали не всі. Серед контраргументів – сумніви у її ефективності, небажання витрачати кошти тощо. Лунають також твердження про те, що інші держави не робили такого стимулювання, то й ми не маємо. 

Насправді стимули до вакцинації від коронавірусу – ідея не нова. Ще навесні “Європейська правда” розповідала, як уряди та компанії тестують таку можливість.

Не всі такі спроби виявились успішними, а у найвідомішому прикладу Сербії держава навіть офіційно визнала, що експеримент не спрацював.

Попри те, що до ефективності такого “підкупу до вакцинації” справді залишаються питання, напередодні зими та чергової хвилі епідемії схожих ініціатив побільшало, у тому числі на карті Європи. 

Втім, дехто з них, на відміну від України, пропонує гроші не усім бажаючим, а лише окремим, найбільш “проблемним” групам населення.

Не тільки Україна

Ще навесні, коли західні держави почали долати проблему дефіциту вакцин, вони зіткнулися з іншим викликом – опором вакцинації у суспільстві. 

Тих, хто не мав застережень чи страху перед щепленнями, вдалося вакцинувати доволі швидко, після чого темпи вакцинаційної кампанії загальмували. Через це уряди почали займати дедалі жорсткішу позицію до невакцинованих, впроваджуючи “ковідні паспорти” й обмеження для людей без них, що спричинило протести у багатьох країнах Європи.

Часом до підживлення цих настроїв докладався й зовнішній гравець – Росія. Ми розповідали про це днями, у статті “Щеплення від роспропаганди“. 

Першою в Європі цей метод взяла на озброєння Сербія.

Ця балканська країна почала вакцинацію однією з перших у Європі, закупивши не лише західні, а й китайські та російські вакцини, тому вже навесні наситила ринок та стикнулася з тим, що бажаючих вакцинуватися бракує. 

У травні сербський уряд став першим у світі, хто запровадив плату за вакцинацію. 3000 динарів, або приблизно 26 євро, міг отримати кожен, хто щепився принаймні однією дозою. Програму зробили обмеженою у часі: платна вакцинація мала діяти лише 25 днів: з 6 по 31 травня. Згодом уряд продовжив її до 15 червня. 

Однак з’ясувалося, що ці виплати виявились неефективним заходом. Це визнала Фіскальна рада країни у своєму звіті, з яким ознайомилась ЄвроПравда. Фіскальна рада – незалежний орган, створений сербським урядом для оцінки його витрат і податкової політики. “Динаміка кількості вакцинованих протягом травня не показує, що цей захід суттєво вплинув на збільшення імунізації населення”, – йдеться у документі. 

На додаток цей орган пожурив сербський уряд за значне зростання витрат, раніше не передбачених у бюджеті, заявивши, що цей крок не є добрим для економічної політики, і від нього слід відмовитись. Так і сталося – більше Белград не просував подібних ініціатив, хоча і досі там не можуть здолати спротив скептиків. Наразі у Сербії, попри дуже успішний початок кампанії, вакциновано менше половини громадян, а залишки невикористаних вакцин держава змушена дарувати біднішим країнам, доки ті не зіпсувалися.

Велика проблема з “антиваксами” є у США, тому не дивно, що ця країна також стимулювала своїх громадян вакцинуватися. Втім, тут йшлося не про загальнодержавні, а про локальні ініціативи, хоча Білий дім цю ідею також підтримав.

Залежно від штату, громадянам пропонували різні фінансові стимули – або у вигляді ваучерів, або у формі прямих виплат. Приміром, у Мериленді платили за щеплення усім держслужбовцям по 100 доларів, а в Детройті пропонували дебетову картку на 50 доларів за підвезення іншої людини на вакцинацію. Проблему довозу намагалися вирішити, домовившись із сервісами таксі Uber і Lyft безкоштовно підвозити американців до пунктів вакцинації. 

Згодом президент США Джо Байден закликав місцевих чиновників запропонувати 100 доларів кожному, хто отримає щеплення. 

Трохи схожою до ініціативи Зеленського виявилася… програма мерії Нью-Йорка. Там вакцинованим роздаватимуть квитки у ботанічний сад, акваріум та на спортивні заходи. А от “квитки на подорожі” тут, на відміну від України, не покриватимуть.

Та найпоширенішими виявилися програми допомоги з боку бізнесу, а не влади.

У Німеччині велика мережа супермаркетів Edeka Nord запропонувала подарункову карту на 50 євро як бонус окремим працівникам за вакцинацію. Її приклад наслідували інші продуктові мережі у США.

Були й більш креативні, не настільки прямі “підкупи”. В румунському замку Бран, більш відомому як замок Дракули, за вакцинацію дарували безкоштовний вхід на виставку середньовічних знарядь тортур.

Єдиної думки щодо ефективності вакцинаційних стимулів немає й досі. Деякі дослідження не виявили істотного впливу грошових виплат чи лотерей на рівень вакцинації. 

Вчені з Університету Лунда у своєму дослідженні з близько 8000 учасників запропонували одній із груп 200 шведських крон, або 24 долари, за вакцинацію. 

Контрольне дослідження, проведене у жовтні, показало, що рівень вакцинації зріс на 4% у цій групі. Цей ефект спостерігався серед учасників будь-якого віку, статі та рівня освіти. Дослідники кажуть: їхній експеримент довів, що грошові стимули можуть бути ефективними навіть у країнах з таким високим рівнем вакцинації, як у Швеції. Там дві дози отримали 81,7% населення від 16 років.

Але попри шведський експеримент, низка країн вирішили роздавати гроші не всім.

Вакцина до пенсії

Дослідники та лікарі переважно називають причиною відмови від вакцинації настороженість до влади. І справді, в Європі темпи вакцинації кульгають переважно у країнах центральної та східної частини континенту, де довіра до національних урядів найнижча. Не дивно, що органи влади саме у країнах цього регіону пропонують цілий калейдоскоп стимулів для населення.

У Грузії кожному пенсіонеру, який буде вакцинований до 1 січня, уряд пообіцяв одноразову доплату до пенсії у розмірі 200 ларі, що еквівалентно 63 доларам США. Надбавку виплачуватимуть відразу після отримання першої дози. Для грузинів похилого віку це – значна сума, адже вона лише трохи менша за розмір пенсії. 

Заохочувати “літню” групу ризику взявся і уряд Латвії, де так само, як і в Україні, зберігаються обмеження для невакцинованих. Там пообіцяли протягом 5 місяців перераховувати по 20 євро на оплату комунальних платіжок всім щепленим громадянам віком понад 60 років. В латвійському уряді кажуть, що хочуть не тільки стимулювати вакцинацію, а й допомогти старшим людям впоратися зі зростанням цін на енергоносії.

У Литві парламент підтримав рішення уряду, що передбачає виплату 100 євро людям від 75 років, які вакцинуються від коронавірусу до грудня. Таку ж суму обіцяють також тим, хто вакцинується підсилюючою дозою до квітня 2022 року (йдеться про третю дозу для “двохдозових” вакцин). У Литві з понад 270 тисяч осіб такого віку 80 тисяч досі не щепилися навіть першою дозою і, за офіційними даними, не перехворіли.

Тим часом у США почали пропонувати стимули для наймолодших. Це відбулось після того, як Центр контролю та профілактики захворювань офіційно схвалив вакцину Pfizer/BioNTech для дітей у віці від 5 до 11 років. Наразі дітям пропонують в основному грошові кошти та стипендії. В Луїзіані та Чикаго вакциновані діти та підлітки можуть отримати подарункові картки Visa із 100 доларами на них. Штат Огайо ініціює програму під назвою Vax-2-School, в рамках якої розіграють 150 стипендій до коледжів штату вартістю 10 тисяч доларів кожен, а також п’ять стипендій по 100 тисяч доларів. 

Є у цій програмі і простір для креативу. Дітей віком від 5 до 17 років у штаті Мен просять записати 30-секундне відео для своїх однолітків про переваги вакцинації, а також про небезпеку невакцинації. Школи конкурсантів зможуть отримати 50 тисяч доларів за перше місце, 25 тисяч доларів за друге та 10 тисяч доларів за третє місце.

А декілька європейських країн провели чи анонсували проведення лотерей серед вакцинованих. 

Батіг чи пряник?

Як вже йшлося вище, наразі немає явно успішного досвіду інших країн, який би доводив, що подібні заохочення здатні серйозно збільшити відсоток вакцинованих. Імовірно, вони спонукають відвідати пункт вакцинації тих, хто й так був не проти вакцинуватися, але відкладав це з якихось власних причин. 

Проте й таких людей в Україні чимало. За даними останнього опитування агентства “Рейтинг”, таких – 18% дорослих українців, і саме для них свіжа ініціатива президента може стати хорошим стимулом. 

Проте 43% дорослих українців й досі залишаються стійкими опонентами вакцинації, й до них, вочевидь, слід шукати інші підходи. Важливо розуміти, що це не однорідний прошарок населення, виокремлювати їхні страхи та аргументи, і комплексно працювати з ними. 

Оскільки однією з важливих причин опору вакцинації вважається загальна недовіра до влади, однією зі стратегій може бути орієнтація на місцевих авторитетів чи осіб, яким довіряють. 

Інший жорсткий варіант, до якого звернулись деякі європейські країни, де вакцинація застопорилась – повернення до жорсткого локдауну для невакцинованих. Так вже зробила Австрія, де повністю вакциновано приблизно 65% населення. Це багато порівняно з Україною, але мало у порівнянні з Західною Європою. 

Цей спосіб є явним “батогом” і спричиняє шквал дискусій про обмеження прав людей як у країнах ЄС, так і в Україні. Проте саме він згодом виливався у сплеск охочих вакцинуватися та залишався дієвим варіантом для урядів, які продовжують шукати правильний “ключ” до переконання скептиків.

Інші статті

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Останні новини

Поетапне подорожчання цукру та «борщового набору»

В Україні ціна на цукор буде підвищуватися поетапно, як мінімум на 10%. Таку думку висловив виконавчий директор “Економічної дискусійного клубу” Олег Пендзин.

Громадська приймальня депутата І.Ходака у Любарі

У Любарі працює громадська приймальня Ігоря Ходака, депутата Житомирської обласної ради від політичної партії «Наш край». Постійний прийом веде...

Стало відомо, скільки шкіл продовжують працювати дистанційно

Дистанційно в Україні продовжують працювати 1,2 тис. шкіл через відсутність 100% рівня вакцинації працівників у «червоній» зоні. Про це...

“Просили вколоти що завгодно, тільки не її”: в Україні утилізують 400 тис. доз Covid-вакцини

В Україні утилізують понад 400 тис. доз вакцини AstraZeneca проти коронавірусу. Її термін придатності закінчився 30 жовтня. Про це...

4% українців стали жертвами зґвалтування у дитинстві. Опитування

Близько 4% опитаних українців стали жертвами зґвалтування у дитинстві, 23% ‒ сексуального насилля або домагань. Про це пише «Українська правда». Водночас 21% українців заявили, що звинувачують...