Праця нашої землячки, волонтерки, засновниці ГО “Добро Хаб” Олени Казабекої оцінена високою нагородою Головнокомандувача ЗСУ. Про це повідомили на сторінці Любарської селищної ради.
Далі – передрук.
Олена народилася та виросла в с. Глезне і до війни з родиною проживала в Коцюбинському, що під Києвом.
Коли орки почали бомбити Київ та підійшли до столиці, переїхала з сином в село, бо чоловік військовий і мав бути на службі.
Допомогла і своїм друзям евакуюватися спочатку в село, а потім на захід.
Тато Олени пішов у сільське громадське формування, а отримавши повістку, був мобілізований до 95-бригади.
На жаль, уже після першого бою, перестав виходити на звʼязок, якраз був Великдень, 20 квітня 2022 року.
Як Олена поривалася їхати в ту зону, де зник батько та його побратим із Коросток Віктор Присяжнюк.
Але села Довгеньке та Дібрівне Ізюмського району були захоплені ворогом.
Олена з родиною приймає рішення не бути осторонь подій, а переключитись на волонтерську діяльність.
Спочатку це була підтримка ВПО, поїздки в звільненні від окупантів населені пункти, підтоплений Херсон.
Та найбільшою метою та біллю було очікування звільнення Ізюмського району, щоб власноруч побачити місця, де прийняв останній бій підрозділ батька.
Коли настала хвилина отримання страшної звістки, рухнула надія на важке поранення чи полон.
У будинку родини зазвонив телефон Петра Федоровича, це була поліція Ізюму.
Телефон було знайдено у полі під селом Дібрівне.
Знову важкі дні очікування повного розмінування поля, здача ДНК, кола пекла опізнання і ось Олена з чоловіком на тому самому місці, де прийняв останній бій її тато, Петро Васильчишин.
Розпочинаються поїздки до Ізюму, щоб підтримати чим тільки можна місцевих жителів, особливо дітей.
Поховання батька-Героя, і Олена дає собі клятву всіляко підтримувати і ЗСУ, і ВПО, і родини загиблих, і дітей, які залишилися сиротами.
Саме для останньої категорії, разом зі своїми однодумцями із ГО «Добро Хаб» розпочинають створювати різноманітні заходи підтримки, майстер класи, вітання з Днем Народження, з Новорічними Святами, пікніки на природі, День захисту дітей та багато іншого.
Коло таких родин надзвичайно велике, але Олена завжди знаходить і час, і ресурси підтримати дітей Героїв нашої громади.
Разом із чоловіком, перегнали для потреб ЗСУ більше 20 авто. Збирали кошти та купували дрони, автозапчастини, шини, теплики, рації та багато іншого.
Навіть 5-ти річний син Данька, в курсі всіх подій і дуже добре знає чим займаються його мама і тато.
Левова частка відправлень через НП, які робила Любарська Селищна Територіальна Громада, це відправка за підтримки Олени.
Тим часом тут, у Глезне, дружина Захисника Тамара Васильчишина, також активно волонтерить, сушить сухпайки, автоклавить каші та тушкованки, збирає речі, овочі, фрукти, консервує, купує за власний кошт медикаменти, турнікети, підтримує воїнів земляків, а особливе тепло і підтримка від неї йде побратимам чоловіка, які вистояли у тому бою та продовжують воювати , щоб відомстити ворогу за сплюндровану землю, скалічені долі, втрачені життя.
Так тримати, Олено, ми пишаємося тим, що твоя праця та підтримка ЗСУ оцінена такою високою нагородою.
ФОТО у каруселі – гортайте